Низка європейських партнерів Києва виступають проти пришвидшеної євроінтеграції України. Серед причин – страх, що розширення Європейського союзу (ЄС) може підсилити популістів і призвести до референдумів всередині країн.
Про це розповідає Politico з посиланням на неназваних дипломатів та чиновників блоку.
З 2013 року, коли до ЄС приєдналася Хорватія, нових членів у Союзі не з’являлося.
Тему розширення, яку просуває Європейська комісія (ЄК), планували порушили на саміті в Нікосії в кінці квітня, але наразі це під питанням, оскільки частина лідерів не готова її піднімати.
У Франції ж прямо заявляють, що вступ має бути вимогливим і залежати від результатів, а не політичних рішень.
“Польські сантехніки”
Головний страх у багатьох країнах – внутрішня реакція. Лідери побоюються, що обговорення нових членів може викликати негатив серед виборців і змусить проводити референдуми, які можуть стати проблемою. У країнах ЄС хвилюються, що ситуація може повторити старі сценарії. Наприклад, перед вступом Польщі у 2004-му активно велись дебати стосовно “польських сантехніків” – мовляв, дешева робоча сила витіснить місцевих.
Зараз, за словами дипломатів, ті самі настрої можуть з’явитися і щодо України. Йдеться про аргументи на межі популізму і ксенофобії – страх, що українці поїдуть до ЄС і нібито забиратимуть робочі місця.
Найбільше занепокоєння наразі у Франції. Там за законом будь-яке розширення ЄС треба виносити на референдум. І голосування щодо України може стати темою для популістів – зокрема, це може підсилити позиції Жордана Барделли перед президентськими виборами 2027 року.
Але Франція не одна така. У Німеччині, Нідерландах та Італії також наполягають, що вступ до ЄС має проходити за стандартною процедурою.
“Звичайно, ми не хочемо послаблювати (позицію, – ред.) Зеленського (Володимир Зеленський, президент України, – ред.)… але переважна більшість держав-членів зараз не має бажання вести цю дискусію”, – пояснив високопоставлений дипломат однієї великої європейської країни.
Троянський кінь
Ще одна причина обережності – досвід із Угорщиною. Після вступу у 2004-му країна не раз створювала проблеми всередині ЄС. Її звинувачували в обмеженні демократії, зв’язках із Росією і блокуванні рішень, зокрема щодо допомоги Україні. Через це в ЄС бояться, що нові члени можуть стати такими ж “проблемними” і використовувати право вето.
Саме тому зараз обговорюють ідею обмежити це право для нових країн на перші роки після вступу, щоб уникнути подібних ситуацій.
