У Європейському союзі та НАТО все частіше говорять про те, що Російська Федерація готується напасти на країни Європи. Занепокоєння зросло ще більше після низки порушень повітряного простору у країнах Альянсу, а також попереджень з боку іноземних розвідок про можливу загрозу.
Від кого лунають відповідні заяви та які напрямки розглядаються – розповідає Politnews.
Попередження про можливий напад
У лютому 2025-го розвідка Данії заявила, що Російська Федерація (РФ) бачить у Заході сторону конфлікту та готується до війни з Альянсом у майбутньому. Вже у червні в німецькому Бундесвері стверджували, що збройний конфлікт може відбутися вже протягом наступних чотирьох років.
Зокрема в кінці вересня міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявляв, що країна-терорист переводить економіку на військові рейки, розширює виробництво озброєнь і мобілізує більше військових, ніж це необхідно для поточних бойових дій.
“До 2030 року Росія хоче бути готовою до масштабного зіткнення з НАТО… Це реальність, до якої ми повинні бути готові. І наш єдиний варіант – мир через силу”, – додав він.
У листопаді ж глава Міноборони Німеччини Борис Пісторіус пояснив, що спецслужби та військові експерти регулярно оцінюють стан армії РФ, аби розрахувати, коли вона відновиться настільки, аби бути готовою завдати удару по Альянсу. Раніше ж вважалось, що це може статись у 2029, але, згідно з нинішніми оцінками, можливо йдеться навіть й про 2028 рік. Ба більше, деякі з військових експертів, вважають, що Європа вже прожила своє останнє мирне літо.
Втім, найбільше про загрозу з боку Росії говорить саме генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Зокрема він неодноразово акцентував на важливості підвищення витрат з боку країн-членів Альянсу на оборону.
“Зараз ми сильніші, але якщо ми не виконаємо гаазькі рішення, через кілька років ми будемо слабкішими за росіян, а це надзвичайно небезпечно”, – заявив генсек.
Раніше він також припускав, що РФ може вдатися до нападу одночасно з атакою Китаю на Тайвань.
У Кремлі ж, коментуючи заяви Заходу, очікувано, заперечують будь-які наміри щодо атаки чи вторгнення та називають європейських лідерів “розпалювачами війни”. Втім, аналогічна риторика в Росії лунала й до початку повномасштабної війни в Україні.
Донедавна диктатор Володимир Путін запевняв у тому, що не має наміру воювати з Європою, а вже нещодавно назвав західних посадовців “підсвинками”, які разом з адміністрацією колишнього президента Сполучених Штатів Америки (США) Джо Байдена намагались нібито розвалити його країну та “поживитись її територіями”.
Чи дійсно існує загроза
В коментарі “Радіо Свобода” колишній військовий аташе Великої Британії в Москві та Києві Джон Форман заявив, що, на його думку, низка західних посадовців й політиків може апелювати до образу російської загрози саме з практичних міркувань. Наприклад, Рютте таким чином намагається спонукати країни НАТО виконувати свої фінансові зобов’язання, а Польща, своєю чергою, зацікавлена у збільшенні присутності сил Альянсу на своїй території.
Також є й ті, хто нагадує, що протягом останніх чотирьох років повномасштабної війни Росія так й не змогла підкорити Україну, а подальше просування означатиме колосальні втрати ворога. Цю ж думку підтримує й представник Фінського інституту міжнародних відносин Теему Таммікко. За його словами, сьогодні Росія не справляє враження країни, яка була б готовою та могла б атакувати НАТО. Водночас він зауважив, що влада Путіна тримається на образі зовнішньої загрози, у зв’язку з чим, у довгій перспективі ризик прямої військової провокації існуватиме. Для цього варто згадати неодноразові проникнення російських безпілотних літальних апаратів (БпЛА), а також літаків у повітряний простір Альянсу.
Натомість політолог Петро Олещук у коментарі “24 каналу” припустив, що РФ може спробувати вдатися до локальних вторгнень, аби перевірити реакцію Альянсу та посіяти паніку в Європі.
“Їм (росіянам, – ред.) не обов’язково щось велике захоплювати. Достатньо захопити шматок території НАТО, оголосити там якусь республіку та прикриватися загрозою ядерної війни”, – пояснив експерт та додав, що це могло б стати серйозним викликом для НАТО.
Які країни ЄС під загрозою
Коментуючи порушення російськими дронами повітряного простору країн-членів Альянсу, керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов наголосив, що ці дії мають системний характер і є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на тиск та дестабілізацію. Зокрема, це можливість перевірити готовність Альянсу реагувати на воєнні загрози.
У разі війни між Росією та НАТО, першими під удар, на думку Буданова, потраплять країни Балтії: Литва, Латвія та Естонія, оскільки “так географічно склалось”. Водночас хоча Росія вже й формує стратегічний резерв – воювати на два фронти ворог не наважиться.
Військовий експерт Ігор Романенко, своєю чергою, пояснив, що повномасштабна війна проти України дозволила Росії наростити потужності військово-промислового комплексу (ВПК) та налагодити окремі виробничі процеси. Натомість економіка ворога поза військовим сектором, на тлі масштабних санкцій, фактично “застигла”. Ба більше, навіть у ВПК цього року вперше зафіксовано збитки.
“Світові аналітики зауважують: якщо у такому ж темпі Росія продовжуватиме війну в Україні, то до середини 2026 року економіка РФ може підійти до критичного рівня”, – заявив він.
Романенко припустив, що навіть за наявності додаткового потенціалу мова могла б йти лише про обмежені дії проти виключно країни Балтії, наприклад, Литви. Зокрема, він не виключає можливу активність ворога в районі Сувальського коридору, який з’єднує балтійські держави з Польщею. Теоретично Москва могла б спробувати прорвати цей коридор до Калінінградської області та використати ситуацію для тиску на європейські країни. Втім, експерт підкреслює, що йдеться саме про гіпотетичні сценарії, оскільки ресурсів для масштабної війни Росія наразі не має.
Водночас він припускає ймовірність того, що Путін може згорнути війну проти України, щоб спробувати розпочати бойові дії, зокрема, у Балтійському регіоні. Але й цей сценарій можливий лише за наявності додаткових людських та фінансових ресурсів.
“До того ж у цьому випадку, у США вже не вийде просто стояти збоку і спостерігати. Я маю надію, що американці допомагатимуть європейцям і озброєнням, і технікою”, – пояснив Романенко.
Чи готова Європа до війни
Співробітник аналітичного центру Європейської ради з міжнародних відносин Рафаель Лосс, коментуючи плани Європейського союзу щодо масштабного переозброєння з метою досягнення повної бойової готовності до 2030 року, заявив, що наразі неможливо оцінити, чи не запізно Європа почала готуватися. Також розвідувальні оцінки не дають чіткої дати можливої військової операції окупантів у Європі. Натомість є низка змінних чинників, які можуть щонайменше створити умови, які сприятимуть ухваленню відповідного рішення у Кремлі. Мова йде про:
- перебіг повномасштабної війни в Україні, чи буде вона завершена і на яких умовах. Якщо Росія опиниться у вигіднішій позиції – ризик агресивних дій проти Європи зростатиме;
- темпів відновлення російських військ. Якщо це відбуватиметься швидше, ніж зусилля європейських країн в питанні переозброєння, це може стати ще одним сигналом для Кремля;
- дії НАТО – від того, наскільки злагоджено діє Альянс, чи зберігає він єдність із президентом США й не тільки.
Лосс пояснив, що всі змінні залишаються динамічними. НАТО, за його словами, має діяти якомога швидше, аби сформувати стримувальний фактор для ворога, зокрема продовжувати підтримувати Україну так, аби вона могла й надалі тримати оборону та зрештою здобути перемогу.
Романенко зазначає: якщо оцінювати суто військовий потенціал, то Європа сьогодні поступається Росії, оскільки остання вже здобула досвід ведення сучасної війни. Якщо Кремль в майбутньому вирішить доцільним піти на Європу – він піде. Втім, мова йде радше про обмежені провокації – наприклад, проти Польщі, Литви або навіть захоплення окремого острова, який належить Швеції.
“Такі провокації у стилі російського диктатора цілком можливі”, – резюмував експерт.
