Болгарія підтримуватиме ухвалення 21-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії та Білорусі, хоча й зберігає заперечення щодо окремих положень документа. Софія не застосовуватиме право вето, попри розбіжності з партнерами з ЄС.
Про це заявив міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов в ефірі телеканалу bTV, повідомляє Novinite.
Позиція Болгарії щодо санкцій ЄС
За словами Стоянова, болгарський уряд уже затвердив офіційну позицію щодо нового санкційного пакета. Влада країни має намір відстоювати власні зауваження під час переговорів, однак не перешкоджатиме остаточному ухваленню документа.
Одне із заперечень стосується можливого внесення до санкційного списку глави Російської православної церкви патріарха Кирила. Болгарська сторона вважає, що такий крок не матиме відчутного економічного впливу на Росію та не наблизить завершення війни проти України.
Крім того, Софія виступає проти санкцій щодо акціонера російської компанії «Лукойл» Вагіта Алекперова. Уряд Болгарії побоюється, що такі обмеження можуть негативно вплинути на діяльність підприємств групи «Лукойл», які залишаються важливою частиною болгарської економіки.
Ще одним предметом занепокоєння стали можливі наслідки для роботи Софійського метро. За інформацією місцевих ЗМІ, уряд прагне уникнути перебоїв із технічним обслуговуванням поїздів, якщо санкції торкнуться компаній, які забезпечують відповідні послуги.
Заява Стоянова свідчить про зміну позиції Софії. Наприкінці червня президент Болгарії Румен Радев заявляв, що країна не підтримає санкційний пакет у запропонованому вигляді та готова проголосувати проти нього.
Компроміс щодо нового пакета санкцій
Країни Європейського Союзу продовжують переговори щодо фінальної редакції 21-го пакета санкцій. За інформацією дипломатичних джерел, посли держав-членів прагнуть погодити документ, щоб передати його на затвердження міністрам закордонних справ.
Водночас низка держав домоглася пом’якшення найбільш жорстких пропозицій Європейської комісії. Зокрема, Франція, Італія та Греція наполягли на перегляді планів щодо масштабної заборони на в’їзд до ЄС для колишніх російських військових.
У результаті переговорів документ передбачає значно вужчі критерії. Заборона стосуватиметься переважно короткострокових віз, а застосовувати її планують лише до осіб, які безпосередньо брали участь у бойових діях або зробили вагомий внесок у військові операції Росії.
За даними Euractiv, кількість шенгенських віз, виданих громадянам Росії у 2025 році, зросла на 10,2% порівняно з попереднім роком. Найбільше дозволів на в’їзд оформили Франція, Італія та Іспанія.
Санкції проти російської енергетики
Під час обговорення нового пакета країни ЄС також шукають компроміс щодо обмежень для російського енергетичного сектору.
За інформацією дипломатів, Євросоюз може тимчасово зберегти чинний граничний рівень ціни на російську нафту. Нині він становить 44 долари за барель, однак уже найближчим часом автоматично має зрости до понад 60 доларів відповідно до чиного механізму розрахунку.
Греція, економіка якої значною мірою залежить від морських перевезень, пропонує скоротити термін такого заморожування до трьох місяців замість шести, як пропонувала Європейська комісія.
Крім того, Афіни прагнуть зберегти можливість транспортувати російський скраплений природний газ до третіх країн. Така пропозиція частково суперечить попереднім планам Єврокомісії щодо обмеження перепродажу російського СПГ за межами ЄС.
Водночас дипломати повідомляють, що країни-члени підтримують заборону на продаж Росії танкерів для перевезення скрапленого природного газу.
Під час переговорів держави також погодилися пом’якшити окремі обмеження на імпорт російської риби. Крім цього, через позицію Болгарії патріарх Кирило, найімовірніше, не потрапить до остаточного санкційного списку.
