Президент України Володимир Зеленський 31 липня провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача. Під час наради новий головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий доповів про оперативну ситуацію на фронті.
Учасники засідання також обговорили далекобійні удари по цілях у Росії, захист портової інфраструктури, експортні маршрути та потреби українських військових у постачанні від партнерів.
Ситуація на Слов’янському, Костянтинівському та Запорізькому напрямках
Драпатий поінформував президента про перебіг бойових дій на основних ділянках фронту. Найбільше уваги учасники Ставки приділили Слов’янському, Костянтинівському та Запорізькому напрямкам.
Зеленський назвав ситуацію складною та заявив, що військове й політичне керівництво шукатиме додаткові можливості для підтримки бойових підрозділів. Йдеться, зокрема, про збільшення обсягів постачання техніки, боєприпасів та інших ресурсів.
Далекобійні удари України по Росії
Окремий блок засідання стосувався реалізації української програми далекобійних ударів по військових і стратегічних об’єктах на території Росії. Зеленський заявив, що Україна проводить такі операції ритмічно та досягає визначених цілей.
Розвідка також представила дані про підготовку Росією нових атак по Україні та можливі удари по суднах. За підсумками доповіді керівництво держави оновило перелік оборонних потреб, які Зеленський планує обговорити з лідерами країн-партнерів.
Захист Одещини та портової інфраструктури
Учасники Ставки розглянули наслідки російських атак на Одеську область, порти та морський торговельний коридор. Із цих питань доповіли командувач Військово-морських сил Олексій Неїжпапа, начальник Головного управління розвідки Олег Іващенко та прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Президент наголосив, що безпека морських шляхів безпосередньо впливає на український експорт і глобальний ринок продовольства. Російські удари по аграрному сектору та портовій логістиці, за його словами, створюють ризики не лише для України, а й для інших держав.
Диверсифікація експортних маршрутів України
Прем’єр-міністр доповів про переговори з партнерами щодо розширення транскордонної співпраці. Зеленський доручив уряду підготувати перелік практичних кроків для розвитку альтернативних маршрутів українського експорту.
Глава держави зазначив, що стабільне постачання зерна допомагає стримувати продовольчі кризи у країнах, які залежать від української аграрної продукції. Погіршення ситуації з продовольством у регіонах поблизу Європи також може спричинити нові міграційні хвилі.
Втрати Росії у війні проти України
Раніше Зеленський заявив в інтерв’ю Fox News, що загальні втрати російської армії від початку повномасштабного вторгнення становлять близько 1,6 мільйона військових. За його оцінкою, приблизно 700 тисяч із них загинули.
Президент також повідомив, що щомісяця Росія втрачає близько 30 тисяч військовослужбовців. Лише протягом останньої доби українські сили ліквідували ще 1340 російських військових і знищили десятки одиниць техніки.
Втрати України від початку повномасштабної війни
Зеленський також назвав орієнтовні втрати України. За його словами, від початку вторгнення загинули близько 50 тисяч українських військових, а приблизно 400 тисяч зазнали поранень.
Водночас президент заявив про значну кількість військовослужбовців, які залишаються зниклими безвісти. Докладніших даних він не оприлюднив.
Можлива мобілізація в Росії восени 2026 року
За даними української розвідки, Кремль може розпочати нову мобілізаційну кампанію після виборів до Державної думи, запланованих на 21 вересня. Зеленський припустив, що вже в жовтні російська влада може призвати від 300 до 500 тисяч осіб.
Президент вважає, що Москва не планує припиняти війну та готується збільшити чисельність армії восени. Російське керівництво водночас публічно заперечує підготовку мобілізації та заявляє, що комплектує війська контрактниками.
Підготовка Кремля до продовження війни
Західні аналітики звертають увагу на труднощі Росії з набором військових і нестачу підготовленої піхоти. Інститут вивчення війни повідомляв, що Кремль розглядає кілька сценаріїв осінньої мобілізації, хоча Володимир Путін поки не ухвалив остаточного рішення.
Водночас російська влада поступово створює адміністративні та організаційні умови для нового призову. Українська розвідка також попереджає, що Росія може посилити удари по містах і критичній інфраструктурі напередодні зимового періоду.
