Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що його відставка могла бути пов’язана з реформою оборонних закупівель, яка зачепила інтереси окремих груп. Про це він розповів в інтерв’ю “Українській правді”.
За словами ексміністра, команда Міноборони почала змінювати принципи проведення закупівель і запускати нові тендерні механізми. Саме ці зміни, на його думку, викликали невдоволення серед людей, які роками впливали на процеси у відомстві. Федоров зазначив, що з початку квітня відчував посилення тиску на міністерство. Він пов’язав це з інформаційними атаками, діями правоохоронців та спробами дискредитувати реформу.
Ексміністр наголосив, що не хоче будувати припущень щодо причин свого звільнення. Водночас він вважає, що боротьба точилася не навколо окремих посадовців, а навколо зміни самої системи. Серед ключових напрямів роботи він назвав реформу оборонних закупівель, оновлення управлінської моделі Міноборони та нові підходи до добору кадрів.
Федоров також повідомив, що ще навесні попереджав президента Володимира Зеленського про можливу кампанію дискредитації. За його словами, він просив главу держави перевіряти інформацію безпосередньо через нього, оскільки реформи зачепили інтереси багатьох компаній і впливових груп. На думку ексміністра, тиск поступово зростав і зрештою став одним із чинників кадрових змін в уряді.
Реформа мобілізації
Федоров заявив, що команда Міноборони планувала презентувати реформу мобілізації у липні, запустити її в серпні, а вже у вересні суттєво змінити систему комплектування війська.
За його словами, зміни не обмежувалися лише мобілізацією. Вони передбачали комплексну реформу військової служби, яка мала включати визначені терміни служби, контрактну систему, конкурентне грошове забезпечення та можливості професійного розвитку військових.
Ексміністр зазначив, що багато людей бояться мобілізації через ризик загинути, тому держава повинна чітко пояснювати, що служба включає широкий перелік спеціальностей, а також гарантувати справедливі умови проходження служби.
Одним із напрямів розвитку війська Федоров назвав залучення іноземців. На його думку, у перспективі вони можуть становити значну частину особового складу штурмових підрозділів. Він також нагадав про рішення щодо збільшення виплат військовим, можливість переведення між корпусами та розвиток контрактної системи.
Водночас ексміністр визнав, що команда недостатньо комунікувала зміст реформи. На його думку, суспільне обговорення потрібно було розпочати ще до запуску змін.
Федоров повідомив, що у день його звільнення Міністерство оборони планувало провести зустріч із ключовими учасниками реформи. Під час неї він мав підписати наказ про перші зміни в роботі територіальних центрів комплектування. Документ передбачав відмову від використання балаклав працівниками ТЦК, оновлення правил застосування камер та впровадження цифрових сервісів.
За словами ексміністра, до моменту його відставки команда вже реалізувала перший етап реформи. У червні Міноборони запустило зміни щодо термінів служби, відстрочок, підвищення виплат військовим, залучення іноземців та переведення військовослужбовців між підрозділами.
Трансформація ЗСУ
Федоров висловив переконання, що новий головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий зможе продовжити започатковану трансформацію українського війська.
За словами ексміністра, Міністерство оборони вже створило основу для подальших змін, зокрема запровадило терміни служби, нові механізми відстрочки та контрактну систему. Тепер ці рішення потребують завершення нормативного оформлення у Збройних силах.
Федоров також висловив упевненість, що контракти для громадян віком від 18 до 24 років, запроваджені до його звільнення, залишаться чинними й надалі.
Бекграунд
Напередодні головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий провів телефонну розмову з верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі та командувачем Збройних сил США в Європі генералом Алексусом Гринкевичем. Як повідомив Генеральний штаб ЗСУ, сторони обговорили подальшу співпрацю та пріоритети української армії.
Драпатий назвав серед головних завдань посилення операцій у різних доменах, недопущення прориву російських військ через українську оборону, масштабування дальнього і середнього вогневого ураження, а також розвиток армійських корпусів та розширення їхньої автономії.
21 липня 2026 року президент Володимир Зеленський звільнив Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ та призначив на цю посаду Михайла Драпатого. Президент визначив для нового керівництва два ключові напрями роботи — посилення захисту українського неба та реформування ТЦК.
Після кадрових змін Зеленський заявив, що аналогічні завдання раніше ставив і перед тодішнім міністром оборони Михайлом Федоровим, і перед Олександром Сирським. Президент наголосив, що питання мобілізації, роботи ТЦК та розвитку оборонних спроможностей потребують спільної роботи всіх учасників процесу. Водночас він підкреслив необхідність зберегти напрацювання попереднього військового керівництва та продовжити впровадження нових рішень, запропонованих командою Драпатого.
