Україна прагне завершити створення першого прототипу європейської антибалістичної системи FREYJA у першій половині 2027 року. Про це повідомляє Reuters із посиланням на заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони Давида Алояна, який координує проєкт.
За його словами, розробники мають амбітну мету — представити мінімально життєздатний продукт, який уже зможе продемонструвати перші практичні результати. Найближчим часом міжнародний керівний комітет також має провести перше засідання та оцінити витрати на дослідження й розробку системи.
Україна готова надати для проєкту пускову установку та ракету-перехоплювач. Від партнерів Київ очікує сучасні радари, сенсори, технології наведення ракет і системи керування. До ініціативи вже долучилися оборонні компанії Eurosam, Leonardo, Thales і Saab.
Принцип відкритої архітектури у проєкті FREYJA
Розробники створюють FREYJA за принципом відкритої архітектури. Це дозволить країнам-учасницям інтегрувати до комплексу власні радари, сенсори та інші компоненти без необхідності повністю змінювати систему.
Давид Алоян пояснив, що Данія зможе використовувати у складі FREYJA радар компанії Weibel, а Швеція — рішення Saab. Компанії-учасниці вже отримали завдання створити єдину основу системи зі взаємозамінними компонентами.
Алоян розраховує, що безпосередня участь оборонних компаній поряд з урядами допоможе скоротити бюрократичні процедури та пришвидшити ухвалення рішень. За його словами, коаліція має зосередитися на практичній реалізації системи, а не на політичних деклараціях.
Участь Fire Point у розробці FREYJA
Головним промисловим партнером проєкту стане український виробник ракет і безпілотників Fire Point. Компанія розробляє ракету-перехоплювач FP-7.x і пускові установки, які мають увійти до складу майбутнього комплексу.
Fire Point також уклала угоду з німецькою оборонною компанією Hensoldt щодо постачання радарів для FREYJA. Концепція передбачає поєднання української ракети з європейськими радарами, командним пунктом і системами обміну даними.
Розробники вже провели керований політ першого зразка ракети. Повноцінні випробування системи можуть розпочатися після того, як країни-учасниці погодять технічні вимоги, механізми управління та фінансування.
Учасники проєкту розглядають можливість створення окремого органу або спеціального фонду, який акумулюватиме внески партнерів і забезпечуватиме стабільне фінансування розробки.
Антибалістична коаліція Європи та роль України
Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія оголосили про створення Інтегрованої коаліції антибалістичної оборони.
Учасники зосередяться на розробці сучасних засобів протиракетної оборони, координації оборонної промисловості, спільних дослідженнях і обміні практичним досвідом. Нова система доповнюватиме наявні комплекси, а не замінюватиме їх.
Країни планують сформувати технічні групи, погодити оперативні вимоги та розробити дорожню карту запуску перших можливостей коаліції. Ініціатива залишатиметься відкритою для інших держав, які готові долучитися до створення європейського протиракетного щита.
Український досвід протидії російським ракетним ударам має стати одним із ключових елементів майбутньої системи. Європейські партнери планують використати практичні напрацювання України, її бойовий досвід і технологічні рішення.
Володимир Зеленський заявляв, що Європа має значно посилити захист від балістичних ракет, кількість яких у світі продовжує зростати. На його думку, європейські країни можуть створити власну систему без політичної та технологічної залежності від інших держав.
Кожна країна самостійно визначатиме кількість комплексів і місця їхнього розгортання. Україна розглядає FREYJA як доступнішу та придатну для масового виробництва альтернативу системам Patriot і SAMP/T, випуск яких залишається обмеженим.
