Атака українських безпілотників на найбільший нафтопереробний завод Росії в Омську відкрила новий етап далекобійних ударів по території РФ. На думку аналітиків, тепер Кремлю доведеться захищати значно більшу частину країни, що створить додаткове навантаження на вже виснажену систему ППО.
Про це пише The Wall Street Journal, аналізуючи наслідки удару по Омському нафтопереробному заводу.
Удар по Омському НПЗ
За даними видання, українські безпілотники атакували найбільший російський нафтопереробний завод у сибірському Омську. Місцева система протиповітряної оборони майже не прикривала об’єкт, оскільки російське керівництво вважало його недосяжним для українських засобів ураження.
Журналісти зазначають, що Омськ розташований приблизно за 2400 кілометрів від підконтрольної Україні території. Це значно перевищує дальність попередніх українських ударів, які переважно обмежувалися європейською частиною Росії. Водночас компанія Fire Point оцінює максимальну дальність безпілотників, застосованих у цій операції, у 3400 кілометрів.
На думку аналітиків, після цієї атаки Росія змушена переглянути підходи до захисту стратегічної інфраструктури. У зоні потенційного ризику опинилися об’єкти нафтогазової галузі Західного Сибіру, трубопроводи, газові термінали та підприємства військово-промислового комплексу.
Наслідки для російської енергетики
The Wall Street Journal зазначає, що протягом цього року українські удари вже зачепили всі великі нафтопереробні заводи європейської частини Росії. Видання стверджує, що виробництво бензину скоротилося щонайменше на чверть, а в країні виникли дефіцит пального, довгі черги та обмеження продажів.
Крім бензину, проблеми починають виникати і з дизельним паливом. Через це російська влада вже оголосила про заборону його експорту.
Експерт Оксфордського інституту енергетичних досліджень Джеймс Хендерсон вважає, що удар по Омському НПЗ може стати переломним моментом для російського енергетичного сектору. За його словами, чим далі українські безпілотники досягають цілей, тим сильніше зростає тиск на нафтову інфраструктуру Росії.
Економісти також називають нафтопереробні заводи одним із найуразливіших елементів російської економіки. Зменшення виробництва пального змушує владу збільшувати державні витрати на субсидії для аграрного сектору, авіакомпаній та інших галузей, одночасно втрачаючи доходи від експорту нафтопродуктів.
Розширення зони ураження
Видання наголошує, що українська кампанія далекобійних ударів поєднується з регулярними атаками на військові об’єкти в окупованому Криму та на півдні України. Такий підхід, на думку експертів, змушує Росію розосереджувати системи протиповітряної оборони на значно більшій території.
Колишній маршал авіації Королівських ВПС Великої Британії Едвард Стрінгер заявив, що Росія фактично втратила як оперативну, так і стратегічну глибину оборони. Він пояснив, що кількість комплексів ППО залишається обмеженою, тому Кремль уже не може однаково ефективно прикривати і фронт, і віддалені регіони країни.
За оцінкою WSJ, у межах досяжності українських безпілотників тепер перебувають головний російський термінал скрапленого природного газу на Ямалі, великі родовища Західного Сибіру, вузли магістральних трубопроводів, насосні станції та низка ключових підприємств російського військово-промислового комплексу.
Російський експерт з енергетики Михайло Крутіхін вважає, що дефіцит пального може негативно вплинути не лише на цивільну економіку, а й на забезпечення армії, логістику та сільське господарство. Водночас українські та західні посадовці, за даними видання, розраховують, що посилення економічного тиску зрештою може змусити Кремль переглянути свою політику щодо війни.
