НАТО ухвалило рішення перетворити місію Baltic Air Policing, яка понад 20 років забезпечує охорону повітряного простору країн Балтії, на повноцінну місію повітряної оборони. Відтепер винищувачі Альянсу зможуть не лише супроводжувати літаки, а й знищувати повітряні об’єкти, якщо вони становитимуть загрозу. Про це після саміту НАТО в Анкарі повідомив президент Литви Гітанас Науседа, передає Reuters.
Рішення ухвалили на тлі зростання напруженості на східному фланзі Альянсу та попереджень країн Балтії про посилення загроз з боку Росії.
Нова місія НАТО в Балтії
Місію Baltic Air Policing започаткували у 2004 році після вступу Литви, Латвії та Естонії до НАТО. Оскільки ці країни не мають власної винищувальної авіації, охорону їхнього повітряного простору забезпечують союзники по Альянсу.
До цього часу головним завданням місії залишалися виявлення, перехоплення та супровід російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору балтійських держав.
За словами Науседи, нинішній формат створювали для мирного часу, коли винищувачі лише демонстрували готовність Альянсу до стримування. Водночас сучасна безпекова ситуація потребує ширших повноважень для військової авіації.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що оновлений формат місії дозволить швидше реагувати на потенційні повітряні загрози та забезпечить більшу гнучкість під час виконання завдань.
Повітряні інциденти над Балтією
У 2026 році літаки НАТО вперше застосували зброю під час виконання місії Baltic Air Policing. В Естонії та Латвії винищувачі збили безпілотники, які, за попередньою інформацією, належали Україні та випадково залетіли в повітряний простір країн Балтії. У НАТО назвали цей випадок першим бойовим застосуванням зброї в межах місії для захисту повітряного простору Альянсу.
Зараз винищувачі НАТО регулярно підіймаються в повітря для супроводу російських військових літаків. Вони здійснюють польоти над міжнародними водами Балтійського моря — від Калінінградської області до Фінської затоки.
Після незаконної окупації Криму Росією у 2014 році Альянс уже посилив місію, збільшивши кількість винищувачів і відкривши другий аеродром базування. Наразі в операції беруть участь понад десять літаків, які на ротаційній основі надають держави-члени НАТО.
Минулого року літаки Альянсу також вилітали після того, як Росія направила винищувач Су-35 для супроводу танкера так званого “тіньового флоту”, коли Естонія намагалася його затримати. Тоді сторони не вступили у безпосередню взаємодію.
Загрози на східному фланзі НАТО
Рішення про розширення місії ухвалили на тлі заяв країн Балтії щодо зростання військових ризиків у регіоні.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс під час саміту НАТО заявив, що Росія намагається залякати держави східного флангу Альянсу. Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже зазначила, що Москва поки не готова до прямого зіткнення з НАТО, однак активно використовує дезінформацію та інші гібридні інструменти для послаблення підтримки України.
Своєю чергою постійний представник Литви при НАТО Дарюс Яунішкіс заявив, що Вільнюс розглядає Білорусь як частину російської військової стратегії через її залежність від Москви. Представник МЗС Естонії Мартін Роджер наголосив, що створена союзниками система стримування не залишає Росії можливостей для силового сценарію проти країн Балтії.
