Російська Федерація (РФ) планує наступ на південному сході України. Для цього ворог хоче залучити ще близько 20 тисяч солдатів.
Про це повідомив заступник начальника Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони Вадим Скібіцький в інтерв’ю Financial Times.
“Росія готує новий наземний наступ у південно-східних регіонах України і планує залучити стратегічні резерви, щоб поповнити свої війська 20 тисячами нових солдатів”, – заявив він.
За словами заступника керівника ГУР, зараз на тимчасово окупованих територіях України близько 680 тисяч військових. До вересня поточного року ворог планує спробувати захопити увесь Донбас.
Зокрема за оцінками розвідки, останні інтенсивні масовані ракетно-дронові удари по інфраструктурі також не випадковість. Йдеться про частину більшого плану: послабити оборону України і підготуватися до масштабного наступу навесні та влітку. Удари по енергетиці та логістиці мають одну мету – розхитати тил і ускладнити роботу армії перед основним ударом на фронті.
У тому ж числі Скібицький наголосив на тому, що Росія не демонструє реального бажання припиняти вогонь. За його словами, нинішня поведінка країни-терориста свідчить про небажання йти на дипломатичне врегулювання.
Росія розглядає 3 сценарії
Тим часом керівник Центру протидії дезінформації Андрія Коваленко розповідав, що Росія може піти за одним із трьох сценаріїв:
- перший – затягнути війну щонайменше до 2028 року. Для цього ворогу знадобиться нова мобілізація. Зокрема країна-терорист робить ставку на наступ навесні та влітку;
- другий – поступово перейти до припинення вогню і заморозити конфлікт. Під це вже готують інформаційний фон: мовляв, війна зайшла в глухий кут, а керівництво отримувало викривлену інформацію;
- третій – продовжувати бойові дії проти України і паралельно розширювати тиск на НАТО. У зоні ризику можуть бути країни Балтії.
Коваленко зазначає, що наміри Росії щодо НАТО підтверджують й конкретні сигнали. Зокрема, в РФ готують закон, який дозволить використовувати армію за кордоном під приводом “захисту громадян Росії”. Паралельно просувається риторика про військові заводи в країнах НАТО, які нібито становлять загрозу для країни-терориста.
