Китай у червні різко скоротив закупівлі сирої нафти. Імпорт знизився до найнижчого рівня майже за десять років на тлі війни в Перській затоці, уповільнення внутрішнього попиту та перебоїв із поставками. Про це повідомляє Bloomberg.
За підсумками місяця Китай імпортував 29,27 млн тонн сирої нафти. Це на 41% менше, ніж у червні 2025 року, і на 12% нижче за травневий показник, який уже став мінімумом за останні вісім років. Востаннє країна закуповувала менше нафти лише у жовтні 2016 року.
Причини падіння імпорту нафти до Китаю
Аналітики пояснюють скорочення закупівель одразу кількома чинниками. На попит вплинули перебої з постачанням з Індонезії, уповільнення промислового споживання та рясні опади, які збільшили виробництво гідроелектроенергії й зменшили потребу в паливі.
Водночас експерти не виключають зміни ситуації найближчими місяцями. Минулого тижня Китай зафіксував рекордне пікове споживання електроенергії. Якщо спека триватиме, країна може швидко вичерпати наявні запаси й повернутися до масштабних закупівель нафти.
На відміну від сирої нафти, імпорт природного газу продемонстрував позитивну динаміку. У червні Китай збільшив закупівлі на 3,7% — до 10,93 млн тонн, що стало найвищим показником за останні п’ять місяців. Зростання забезпечили переважно морські поставки, які компенсували скорочення внутрішнього видобутку та зменшення запасів у підземних сховищах.
Попри перебої з поставками скрапленого природного газу з Близького Сходу, Китай зміг компенсувати дефіцит завдяки альтернативним постачальникам. Також країна на 30% збільшила імпорт вугілля — до 42,78 млн тонн, що також стало максимумом за п’ять місяців.
Війна в Перській затоці та вплив на енергетичний ринок
На ситуацію на світовому енергетичному ринку продовжує впливати ескалація між США та Іраном. Після того як Тегеран знову оголосив про закриття Ормузької протоки, Вашингтон відновив військові операції та заявив про намір контролювати один із найважливіших маршрутів світової торгівлі нафтою.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Ормузька протока залишатиметься відкритою незалежно від позиції Ірану. Він також повідомив про відновлення морської блокади Ірану та запропонував стягувати плату за забезпечення безпеки судноплавства, однак деталей цього механізму не навів.
Тегеран, своєю чергою, наполягає, що саме Іран контролює протоку та визначатиме умови відновлення судноплавства після стабілізації ситуації. Одночасно сторони продовжили взаємні удари по військових об’єктах.
Реакція нафтового ринку та судноплавства
Новий виток конфлікту швидко позначився на світових ринках. Ціна нафти Brent перевищила 79 доларів за барель, а американська WTI наблизилася до 74,5 долара. Після заяв Дональда Трампа котирування обох еталонних сортів додатково зросли приблизно на 5%.
Паралельно різко скоротилася активність судноплавства через Ормузьку протоку. За даними MarineTraffic, з 10 по 12 липня кількість суден у районі зменшилася приблизно на 52% порівняно з попереднім тижнем. У вихідні протоку перетнули лише шість танкерів, що стало найнижчим показником майже за п’ять тижнів.
Нова ескалація також негативно вплинула на фондові ринки країн Перської затоки. Біржові індекси Саудівської Аравії, Дубая та Абу-Дабі завершили торги зниженням, а акції найбільших енергетичних компаній втратили частину вартості на тлі зростання геополітичних ризиків.
