На початку січня президент Володимир Зеленський провів кадрові ротації в Службі безпеки України. Тимчасово виконувати обов’язки голови органу було доручено Євгенію Хмарі. Зокрема, було призначено п’ятьох його заступників.
Про те, хто обійняв головні посади в СБУ, – розповідає Politnews.
Звільнення Малюка
5 січня Василь Малюк заявив про відставку з посади голови Служби безпеки України (СБУ). Під час особистої зустрічі президент Володимир Зеленський подякував йому за роботу, а також запропонував продовжити кар’єру у системі органу, зокрема зосереджуючись на асиметричних спецопераціях проти країни-терориста Російської Федерації (РФ).
“Доручив Малюку зробити напрямок асиметричних операцій найсильнішим у світі. Ресурси та належна політична підтримка для цього є. Разом обговорили й кандидатури, щоб обрати нового главу СБУ”, – написав тоді український лідер.
Малюк згодом підтвердив плани залишитись в системі органу.
Протягом того ж й наступних днів Зеленський призначив виконувача обовʼязків (в.о) голови СБУ та п’ятьох його заступників. Серед них:
- в.о голови СБУ – Євгеній Леонідович Хмара;
- перший заступник голови СБУ – Олександр Валентинович Поклад;
- заступник голови СБУ – Денис Васильович Килимник;
- заступник голови СБУ – Андрій Анатолійович Тупіков;
- заступник голови СБУ – Іван Львович Рудницький;
- заступник голови СБУ – Ярослав Вікторович Мережко.
Євгеній Хмара
Багато інформації про посадовця у відкритому доступі немає. Відомо, що з 2011 року він проходив військову службу в Центрі спеціальних операцій (ЦСО) “А” СБУ, також відомому як “Альфа”.
На початку повномасштабної війни Хмара брав участь в обороні Києва та звільнення Київської області від російських окупантів. Після цього вів бойові дії у Донецькій області.
Цікаво й те, що серед спеціальних операцій за участі посадовця – звільнення острова Зміїний у червні 2022-го.
Протягом наступних років йому було присвоєно звання бригадного генерала, а ще пізніше – генерал-майора. В кінці серпня 2025-го президент призначив його керівником ЦСО “А” СБУ.
Серед нагород та відзнак Хмари:
- повний кавалер ордена Богдана Хмельницького І-ІІІ ступенів;
- орден “За мужність” ІІІ ступеня;
- “Хрест бойових заслуг”.
ЦСО “А”, до речі, регулярно входить до трійки найефективніших підрозділів СБУ за обсягами знищеної техніки та живої сили противника із застосуванням безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Станом на початок поточного року на рахунку підрозділу “Альфа” зафіксовано ураження:
- понад 1800 російських танків;
- 3267 бойових броньованих машин;
- 3468 артилерійських систем;
- 540 систем протиповітряної оборони (ППО);
- 454 засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ);
- іншу техніку і живу силу противника.
У тому ж числі оператори БпЛА підрозділу були залучені до відомої операції “Павутина”.
Олександр Поклад
Поклад народився у Кременчуці. Вищу освіту отримав у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Згодом захистив дисертацію та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук у Запорізькому національному університеті.
Трудову діяльність розпочав у правоохоронних органах Полтавської області. Зокрема, був серед співзасновників компанії “Олтекс”, яка займалась орендою та експлуатацією нерухомого майна.
У 2006-му, після отримання адвокатського посвідчення Поклад займався адвокатською діяльністю, яку згодом припинив через перехід на службу до СБУ, де обіймав керівні посади в системі контррозвідки, зокрема очолював 5-те управління Департаменту контррозвідки.
Свого часу посадовець був залучений до спецоперації із затриманням співробітника органу Юрія Расюка – одного з учасників замаху на колишнього главу внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова, а також Валерія Шайтанова, якого зрештою засудили за державну зраду та тероризм.
Наприкінці 2021-го президентським указом Поклада призначили начальником Департаменту контррозвідки СБУ. У період повномасштабної війни він отримав військове звання бригадного генерала й пізніше обійняв посаду заступника голови СБУ. На початку 2024 року йому присвоїли звання генерал-майора.
Також у травні 2025-го він увійшов до складу української делегації для переговорів з РФ у турецькому Стамбулі.
Андрій Тупіков
Про Тупікова у відкритих джерелах доволі мало інформації. Відомо, що він має звання майора Міністерства внутрішніх справ (МВС).
Як розповідає hromadske, у серпні 2015-го його відзначили орденом Данила Галицького за мужність і героїзм під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Також у журналі “Честь і закон” опублікована стаття за 2017-й у співавторстві з двома авторами, яка присвячена ролі та місцю Національної гвардії у системі держбезпеки з урахуванням закордонного досвіду. Там зазначалося, що Тупіков на той момент обіймав посаду начальника аналітичної служби управління спецоперацій головного управління Нацгвардії.
Денис Килимник
Килимник у 2012-му був відзначений медаллю “За військову службу Україні”. Також відомо, що раніше обіймав посаду першого заступника керівника ЦСО “А” СБУ, а у 2024 році йому присвоїли військове звання бригадного генерала.
Як розповідав президент, влітку 2025-го Килимник був також отримав звання Героя України.
“Він – один із тих, хто організовує найбільш вагомі та цілком справедливі удари по російському окупанту за цю агресію”, – написав президент.
Указ про присвоєння звання Героя України були видано передодні 31-ї річниці заснування “Альфи”, а також успішного проведення операції “Павутина”.
Іван Рудницький
Рудницький народився у Дрогобичі на Львівщині. Здобув кваліфікацію вчителя англійської та французької мов у Дрогобицькому державному педагогічному університеті, а згодом завершив навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю “правознавство”.
Службу в органах СБУ розпочав у 2002-му, після чого з:
- липня 2019 року очолював управління СБУ в Закарпатській області;
- липня 2022-го, обіймав посаду начальника управління СБУ в Полтавській області;
- 1 травня 2024 року очолив управління СБУ у Волинській області.
Зокрема в листопаді 2024-го був призначений керівником Волинської обласної державної адміністрації (ОДА), яке обіймав до 12 січня 2026 року.
Ярослав Мережко
Інформація щодо Мережка також є обмеженою. Як пишуть ЗМІ, раніше він обіймав посаду начальника четвертого управління Департаменту контррозвідки СБУ.
У 2018-му входив до складу українських делегацій на щорічній зустрічі договірних сторін Конвенції щодо заборони або обмеження застосування окремих видів звичайної зброї, а згодом представляв Україну на конференції з перегляду Конвенції про заборону застосування, накопичення, виробництва та передачі протипіхотних мін і їх знищення.
Крім того, у 2023 році Мережко був залучений до роботи української делегації на засіданні Українсько-американської робочої групи з питань нерозповсюдження та експортного контролю, вже перебуваючи на службі в СБУ.
Що далі
У коментарі ВВС News Україна військовий аналітик Іван Ступак заявив, що довкола Поклада є чимало дискусій, у тому ж числі й з негативним забарвленням. Водночас кажуть, що він є “драйвером” багатьох процесів, пов’язаних із роботою на фронті та підготовкою зухвалих операцій. Підвищення посадовця до першого заступника голови СБУ, на його думку, означає закріплення його впливу всередині органу.
Окремо Ступак висловлює застереження щодо частих кадрових змін у СБУ, які, за його словами, можуть впливати на темпи роботи відомства. Він заявив про ризик того, що частина запланованих операцій може бути відкладена або не реалізована через внутрішні кадрові рішення після зміни керівництва.
