Президент Чехії Петр Павел раніше обіцяв передати Україні чотири одиниці літаків L-159, але зрештою ця обіцянка призвела до політичного скандалу в країні. Нещодавно ж прем’єр-міністр Андрей Бабіш заперечив допомогу та поставив крапку в цьому питанні.
Чому Прага зрештою відмовилась передати Україні винищувачі L-159 – у матеріалі Politnews.
Що відомо про L-159
L-159 ALCA є чеським легким багатоцільовим штурмовиком, побудованим на базі L-39 Albatros, який використовують для авіаційної підтримки сухопутних підрозділів, ведення розвідки, а також виконання бойових завдань.
Розробка “пташки” розпочалася ще у 1992-му. У 1997 році Aero Vodochody збудувала перший прототип, а 2 серпня того ж року – здійснено перший політ.
Одномісний L-159 ALCA був прийнятий на озброєння Військово-повітряних сил (ВПС) Чехії у 2000-му, а двомісний – L-159T – 2007 році.

Станом на 2023-й літаки перебувають у розпорядженні у:
- Чехії: 16 ударних L-159A та 8 двомісних навчально-бойових літаків версій L-159T1 і L-159T2;
- Іраку: 10 ударних L-159A та 1 двомісний L-159T1;
- компанії Draken International: 24 робочі літаки L-159A й ще 4 борти залучені як “донори запчастин”.
Одномісний L-159 розрахований на виконання завдань у форматах “повітря-земля” та “повітря-повітря”, а також на проведення розвідувальних операцій. Літак обладнаний багатоцільовим радаром сімейства FIAR Grifo L, який забезпечує роботу за будь-яких погодних умов, у денний і нічний час. Зокрема “пташка” здатна нести широкий спектр озброєння: керовані ракети класу “повітря-земля” AGM-65 Maverick й “повітря-повітря” AIM-9 Sidewinder, некеровані ракети SUU-29 або CRV7 й авіабомби з лазерним наведенням.
Двомісну версію літака, своєю чергою, використовують переважно для підготовки та оперативного навчання пілотів. Втім, її все ж можуть адаптувати під конкретні запити.

Стосовно характеристик базової модифікації L-159A:
- розмах крил 9,54 метра;
- довжина 12,72 метра;
- висота 4,87 метра;
- маса перевищує 4,3 тону;
- максимальна злітна маса складає 8 тонн;
- максимальна посадкова маса – 6 тонн.
- обсяг паливних баків складає 1980 літрів;
- максимальна швидкість досягає 936 кілометрів за годину;
- бойовий радіус на рівні до 790 кілометрів;
- практична дальність польоту становить 1570 кілометрів;
- максимальна швидкість підйому – 53 метри за секунду.
Чехія більше не розглядає передачу
У травні 2023 року Павел вперше публічно допустив можливість передачі Україні винищувачів L-159. Зокрема, повторив це й у січні 2026-го під час візиту до Києва й зазначив, що “пташки” могли б бути ефективними у протидії безпілотникам. Втім, це викликало обурення з боку коаліційної партії “Свобода і пряма демократія” (SPD), включаючи міністра оборони Яроміра Зуну.

Вже 19 січня стало відомо, представники SPD на спеціальних зборах ухвалили рішення блокувати продаж Києву літаків L-159. Попри те, що уряд та парламент самі по собі не мають повноважень прямо забороняти такі постачання, але для будь-якого продажу “пташок” Aero Vodochody необхідна експортна ліцензія, навіть якщо йдеться про нові літаки, а не про винищувачі зі складу Військово-повітряних сил (ВПС). Як пояснює “Радіо Свобода”, видачею експортних ліцензій займається Міністерство промисловості та торгівлі Чехії після погодження з іншими відомствами, зокрема Міністерством оборони та спецслужбами. Сьогодні ж посаду міністра обіймає Карел Гавлічек – представник партії ANO, чий лідер – Бабіш й “закрив” питання підтримки Києва винищувачами.
“Жодних L-159 немає і не буде. Це закрите питання”, – заявив Бабіш під час виступу 24 січня.
За словами прем’єра, літаки нібито необхідні самим чеським пілотам й не перебувають у вільному розпорядженні. Цю ж позицію, як він додав, підтверджувало Міністерство оборони та військове керівництво.
У тому ж числі Бабіш розкритикував начальника Генштабу армії Карела Ржегку, який стверджував, що Збройні сили Чехії можуть передати Україні чотири одиниці L-159 як “подарунок”.
“Він (Ржегка, – ред.) не може знущатися з міністра оборони, який каже, що армії потрібні літаки. Я не знаю, чому пан Ржегка виступає проти свого міністра, це ненормально”, – стверджував Бабіш.
Зокрема прем’єр дорікнув Павелу у тому, що заява про передачу літаків була нібито частиною його “передвиборчої кампанії”.

Також проти передачі літаків виступив проросійський спікер нижньої палати парламенту Томіо Окамура. За його словами, L-159 мають серйозний бойовий потенціал, який не вдасться компенсувати за рахунок продажу.
Так чи інакше, подібні заяви з великою ймовірністю стосуються саме політичного рішення, яке подається через аргументи про нібито необхідність збереження боєздатності війська. Ще минулого літа, у відповідь на запит України, Збройні сили Чехії заявляли про готовність передати чотири винищувачі. Водночас зазначалося про потенційні складнощі, пов’язані з ресурсом літаків та наявністю запасних частин. Після цього аналогічні висновки щодо готовності безоплатно передати чотири “пташки” були оприлюднені повторно у жовтні та грудні 2025 року.
Чим L-159 корисні для України
Корисність L-159 для України пов’язана насамперед з особливостями експлуатації та характеристиками: винищувачі є простішими й дешевшими в обслуговуванні, а їхня швидкість ближча до швидкості безпілотного літального апарату (БпЛА) типу Shahed. Зокрема вони дозволили б вивільнити частину наявних у Повітряних сил ЗСУ винищувачів для виконання інших завдань, наприклад, перехоплення ракет.
Втім, є й “мінуси”. Як і у випадку з будь-яким новим типом авіації, йдеться про потребу в навчанні пілотів, а також у створенні окремої інфраструктури для ремонту та технічного обслуговування літаків.

Стосовно швидкості звалювання: у L-159 вона складає близько 185 кілометрів за годину. За умови, що швидкість Shahed становить приблизно 210 кілометрів за годину, літак здатен стабільно триматися “на хвості” цілі, безпечно зближуватися з нею та атакувати. Натомість реактивні винищувачі, швидкість яких суттєво перевищує показники БпЛА, змушені атакувати дрони з небезпечної дистанції, ризикуючи потрапити під уламки та продукти вибуху.
Зокрема L-159 є “зручними” в питанні протидії Shahed завдяки своїм авіаційним гарматам ГШ-23Л калібру 23 міліметри. Ефективна дальність стрільби складає близько 400 метрів, що дає пілоту змогу у разі вибуху цілі встигнути безпечно відхилитися. Варто враховувати й те, що найближчим часом у Російській Федерації (РФ) можуть з’явитися реактивні ударні безпілотники, які вже проходять фінальні випробування. За таких умов турбогвинтові літаки не є ефективним засобом перехоплення.
