Зв'язок з нами

Визначальні тенденції на фінансових ринках: ключові фактори та прогноз

Визначальні тенденції на фінансових ринках: ключові фактори та прогноз

Визначальні тенденції на фінансових ринках: ключові фактори та прогноз

У квітні Нацбанк підвищив облікову ставку на 100 б. п. – до 7.5%. Рішення зумовлене посиленням фундаментального інфляційного тиску та спрямоване на повернення інфляції до цілі 5% уже в першому півріччі 2022 року.

Вартість ресурсів на міжбанківському ринку, що тісно корелює з динамікою облікової ставки, зросла, а збереження значного профіциту ліквідності утримувало UONIA практично на рівні нижньої межі коридору ставок Нацбанку. Окрім цього, посилилися  інвестиційні ризики з огляду на зростання військової присутності країни-агресора на окупованих територіях та вздовж кордонів України, що вплинуло на зростання дохідності гривневих ОВДП. Ці самі фактори чинили девальваційний тиск на гривню впродовж переважної частини квітня. Про це повідомляє Національний банк у Макроекономічному та монетарному огляді за квітень 2021 року.

Утім, завдяки сприятливим зовнішній ціновій кон’юнктурі, що поліпшило торгівельні умови та частковому відведенню військ РФ наприкінці місяця з’явилась тенденція до зміцнення гривні. Сальдо інтервенцій Нацбанку у квітні було близьким до нуля. Ставки за депозитами у національній валюті за більшістю клієнтських операцій банків (крім ставок за депозитами домогосподарств) припинили зниження. Депозити надалі зростали високими темпами та дещо активізувалося кредитування домогосподарств.

Як бачимо, ключові тенденції монетарних умов та фінансових ринків обумовлені невизначеністю та динамікою ключової ставки. Реакція монетарної політики, як правило, відображає баланс між потребою в зниженні інфляційного тиску та мінімізацією втрат для економіки. Відтак ми вирішили висвітлити очікування регулятора щодо зміни ставки та фінансових ринків.

Облікова ставка залишатиметься незмінною протягом 2021 року

Після двох поспіль підвищень облікова ставка залишатиметься незмінною протягом року, зазначають аналітики Нацбанку. Зростання фундаментального тиску на ціни та погіршення інфляційних очікувань визначатиме необхідність утримання облікової ставки на вищому рівні, ніж очікувалося раніше.

Прогноз Нацбанку передбачає збереження облікової ставки на рівні 7,5% до кінця 2021 року. З огляду на поточну інфляційну динаміку цього має бути достатньо для приведення інфляції до цілі 5% у першому півріччі 2022 року.

Визначальні тенденції на фінансових ринках: ключові фактори та прогноз

Рисунок 1 – Облікова ставка НБУ, середня, %

Джерело: НБУ.

Більш жорстка монетарна політика за інших рівних умов знижуватиме інфляційний тиск через курсовий канал. Вона має також позитивно позначитися на інфляційних очікуваннях, оскільки підтвердить наміри регулятора повернути інфляцію до цілі, зазначають в Нацбанку.

Після підвищення облікова ставка певний час залишатиметься нижче нейтрального рівня, що матиме стимулюючий вплив на економіку.

Визначальні тенденції на фінансових ринках: ключові фактори та прогноз

Рисунок 2 – Реальна процентна ставка та її нейтральний рівень, %

Джерело: НБУ.

У 2021 році РЕОК гривні поступово зміцнюватиметься внаслідок більшої внутрішньої інфляції, ніж в країнах – основних торгівельних партнерах. Зниження інфляційного тиску у 2022 році сприятиме стабілізації РЕОК гривні.

Визначальні тенденції на фінансових ринках: ключові фактори та прогноз

Рисунок 3 – Індекс РЕОК гривні, IV.2018 = 1

Джерело: НБУ.

Очікується продовження зростання депозитів у національній валюті на тлі подальшого збільшення доходів населення. Утім, погіршення інфляційних очікувань негативно впливатиме на темпи припливу коштів на строкові депозити. Це може спонукати банки до підвищення депозитних ставок, особливо за довгостроковими інструментами.

Відновлення економічної активності та прийнятний рівень кредитних ставок сприятимуть подальшій активізації попиту на кредити з боку бізнесу й населення. Попри прогнозоване зростання вартості фондування, зниження процентної маржі стримуватиме збільшення кредитних ставок. Високий рівень ліквідності та посилення конкуренції між банками сприятимуть пом’якшенню кредитних стандартів. Відновленню кредитування також допоможуть державні програми.

Попри розвиток безготівкових розрахунків, підвищений попит на готівку триватиме й надалі через збереження високого рівня невизначеності щодо подальшого перебігу пандемії, зазначають в НБУ. Водночас темпи приросту готівки суттєво сповільняться, а її співвідношення до ВВП знизиться.

Варто зазначити, йдеться про прогноз, який базується на оптимістичних припущеннях економічного відновлення та продовження співпраці з міжнародними кредиторами. Проте невизначеність посилюється, а ймовірність матеріалізації ризиків зростає.

Ризики прогнозу

Очікування аналітиків Нацбанку базуються на припущенні щодо продовження програми співпраці з МВФ. Співпраця з фондом є передумовою для повноцінного забезпечення бюджетних потреб, у тому числі коштом залучення пов’язаного фінансування від міжнародних партнерів. Зволікання з реалізацією програми може обумовити проблеми з зовнішніми джерелами фінансування дефіциту держбюджету.

Здійснення значних залучень на внутрішньому ринку може призвести до зростання вартості запозичень та посилення конкуренції Мінфіну з бізнесом за кошти банків. Це створює загрозу для відновлення кредитування через ефект фіскального витіснення, а відповідно й сповільнення економічного відновлення.

Варто зазначити, призупинення програми з МВФ може кардинально погіршити інфляційні та девальваційні очікування.

Визначальні тенденції на фінансових ринках: ключові фактори та прогноз

Рисунок 4 – Прогноз реального ВВП, % р/р

Джерело: НБУ.

Такий розвиток подій вимагатиме від Нацбанку посилення жорсткості монетарної політики, ніж передбачається базовим сценарієм прогнозу.

Також мутації коронавірусу, що призвело до появи нових штамів та чергових хвиль пандемії змусили країни вчергове повертатися до посилення карантинних обмежень у I кварталі 2021 року.

Попри часткову адаптацію бізнесу до нових умов, це сповільнює відновлення ділової активності. Низький темп вакцинації в Україні створює додатковий ризик майбутніх економічних втрат за одночасного посилення інфляційного тиску в умовах відновлення глобальної економіки. Це може зумовлювати потребу у застосуванні жорсткішої монетарної політики за умов розбалансування очікувань.

У випадку швидшої та масштабнішої вакцинації у світі глобальне економічне зростання прискориться. Унаслідок цього глобальна інфляція може прискорюватися швидше, що створить тиск на внутрішні ціни.

В Україні інфляція є досить чутливою до шоків пропозиції на продовольчому ринку, що пов’язано зі значною вагою харчових продуктів в структурі ІСЦ.

Визначальні тенденції на фінансових ринках: ключові фактори та прогноз

Рисунок  5 – Прогноз інфляції споживчих цін та інфляційні цілі, % р/р

Джерело: НБУ.

В умовах швидких кліматичних змін актуальними є ризики зростання волатильності світових цін на продовольство, які можуть обумовити як короткострокове, так і триваліше відхилення інфляції від цілі. Реакція монетарної політики враховує вплив відповідного шоку пропозиції на інфляційні очікування.

Ризики ескалації військового конфлікту на сході України зросли. Це може суттєво погіршити інвестиційну привабливість України, очікування економічних агентів та генерувати додатковий тиск на обмінний курс та інфляцію. Це стане черговим фактором, який обумовить необхідність посилення монетарної політики. Поступ у врегулюванні ситуації на тимчасово непідконтрольних територіях сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату та зниженню премії за ризик для країни.

У коротко- та середньостроковій перспективі успіхи з подолання пандемії суттєво впливатимуть і на волатильність на світових ринках капіталу. Згортання програм державної підтримки в найбільших економіках світу або ж упровадження додаткових стимулів може суттєво вплинути на ліквідність на світових ринках капіталу та інтерес інвесторів до країн з ринками, що розвиваються (ЕМ).

Ще одним суттєвим ризиком для прогнозу є істотна зміна умов торгівлі. Так, у випадку різкого зниження світових цін на основні товари українського експорту з нинішніх досить високих рівнів або ж значного подорожчання енергоносіїв посилиться девальваційний тиск на обмінний курс гривні. У таких монетарна політика посилиться.

В підсумку варто зазначити, тривале збереження сприятливих умов торгівлі або ж їх подальше покращення сприятиме збільшенню пропозиції іноземної валюти, що зміцнюватиме гривню. Дезінфляційний тиск з боку валютного каналу дасть змогу НБУ проводити м’якшу монетарну політику у порівнянні з базовим сценарієм. Прогноз базується на припущенні відсутності суттєвих як позитивних, так і негативних шоків з боку пропозиції продовольства. Відтак неврожай зернових, олійних чи інших плодоовочевих культур, зокрема через несприятливі погодні умови, є ще одним ризиком. У цьому випадку зростатиме продовольча інфляція та знизиться ВВП через скорочення випуску продукції сільського господарства.

Джерело

Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Головні новини тижня