Зв'язок з нами

ГРОШІ

Виклики боргового ринку: як мінімізувати ризики в умовах зростання позик – поради МВФ

Виклики боргового ринку: як мінімізувати ризики в умовах зростання позик – поради МВФ

Виклики боргового ринку: як мінімізувати ризики в умовах зростання позик – поради МВФ

Леверидж, як потенціал запозичень – двосічна зброя. Він може стимулювати економічне зростання, обумовлюючи можливості бізнесу інвестувати в основні засоби для розширення їх масштабів виробництва, або розширяти можливості домогосподарств для купівлі будинків й машин, або інвестувати в освіту.

В умовах економічних криз леверидж здатен відігравати особливо важливу роль у відтворенні, розширяючи потенціал для відновлення економіки. Про це пишуть експерти Міжнародного валютного фонду.

Відтак, в умовах коронакризи, через різке скорочення економічної активності на тлі заходів самоізоляції та соціального дистанціювання під час пандемії COVID-19, уряди запровадили програми, які розширяли доступ компаній та домогосподарств до кредитних ринків. Відповідні кроки з боку влади націлені на забезпечення  внутрішнього попиту з метою пом’якшення економічного спаду. За відповідних умов багатьом компаніям вдалося обмежити кількість працівників, яких їм довелося звільнити. А обмежені в фінансах домогосподарства змогли як і раніше покривати необхідні статті витрат, зокрема, на орендну плату, комунальні послуги та продовольчі товари.

Однак високий рівень або різке збільшення частки позикових коштів може являти собою фактор фінансової уразливості, зазначають в МВФ. Це робить економіку більш схильною до серйозного спаду активності або різкої корекції цін на активи в майбутньому.

Отже, фінансовим кризам часто передували швидкі збільшення частки позикових коштів у економіці, які відомі як «кредитні буми».

Зростання частки позикових коштів до і під час кризи COVID-19

Частку позикових коштів можна розрахувати як відношення накопиченого боргу до ВВП, що приблизно показує здатність економіки обслуговувати борг.

Ще до коронакризи, частка позикових коштів в нефінансовому приватному секторі, яка включає домогосподарства й нефінансові компанії, стабільно зростала в багатьох країнах. З 2010-2019 років частка позикових коштів цього сектора в глобальному масштабі зросла з 138% до 152%, при цьому частка позикових коштів компаній досягла рекордно високого рівня в 91% ВВП. М’які фінансові умови після світової фінансової кризи 2008-2009 років стали основним фактором збільшення частки позикових коштів.

Виклики боргового ринку: як мінімізувати ризики в умовах зростання позик – поради МВФ

Рисунок 1 – Відношення боргу до ВВП, в.п.

Джерело: МВФ.

Як в країнах з розвиненою економікою, так і в країнах з ринком, що формується обсяг запозичень збільшився ще більше внаслідок надання заходів підтримки у зв’язку з шоком COVID-19. Крім того, зниження обсягу виробництва в багатьох країнах сприяло підвищенню величини відношення боргу до ВВП, а частка позикових коштів підприємств збільшилася ще на 11 в.п. ВВП до третього кварталу 2020 року.

Вибір економічної політики

Перед урядами постає важкий вибір. Адаптивні заходи політики (зниження облікових ставок в поєднанні з кількісним пом’якшенням з метою скорочення вартості запозичень для компаній і населення) і, як наслідок, сприятливі фінансові умови підтримали зростання економіки, але також сприяли збільшенню частки позикових коштів.

Таке збільшення, попри його необхідність в короткостроковій перспективі, щоб пом’якшити руйнівні наслідки пандемії для світової економіки, може стати фактором уразливості, який надалі може являти ризик для фінансової стабільності.

У останньому аналізі МВФ  наводяться аргументи, які обумовлюють необхідність такого компромісу.

Пом’якшення фінансових умов, при якому інвестори знижують свої оцінки кредитного ризику, в короткостроковій перспективі забезпечує стимулювання економічної активності. Однак це ослаблення кон’юнктури пов’язане з витратами.

Далі в середньостроковій перспективі виникає підвищений ризик різкого економічного спаду, який почнеться через 7-8 кварталів. Ця ситуація ще більше ускладнюється під час кредитних бумів. Тобто короткостроковий стимул підвищується, але і середньострокові ризики погіршення ситуації також збільшуються (рис. 2).

Виклики боргового ринку: як мінімізувати ризики в умовах зростання позик – поради МВФ

Рисунок 2 – Короткостроковий стимул та середньострокові ризики

Джерело: МВФ.

В цих умовах перед урядами гостро постає питання, як протидіяти загрозам, стимулювати відновлення економіки та водночас уникнути надмірного збільшення частки позикових коштів.

Заходи макропруденційної політики можуть допомогти

Проведений аналітиками МВФ аналіз свідчить про наявність заходів, які директивні органи можуть ухвалити для розв’язання або, принаймні, зменшення цієї проблеми. Заходи макропруденційних політик, зокрема, обмеження прав на отримання запозичень, підвищення мінімальних вимог до капіталу або коефіцієнтів ліквідності банків, можуть приборкати зростання частки позикових коштів у нефінансовому секторі.

Аналіз показує, що після того, як країни посилюють інструменти, пов’язані з характеристиками позичальників (наприклад, знижують максимальне відношення суми кредиту до вартості нерухомого майна для іпотечних позичальників), зростання частки позикових коштів домогосподарств сповільнюється.

В умовах, коли директивні органи посилюють нормативні вимоги до ліквідності банків (наприклад, підвищують мінімальну суму ліквідних активів стосовно сукупних активів), у відповідь сповільнюється зростання частки позикових коштів компаній.

Також коли директивні органи країн з ринком, що формується посилюють обмеження щодо валютних операцій банків (наприклад, встановлюють ліміти по відкритих позиціях в іноземній валюті), збільшення частки позикових коштів компаній також сповільнюється.

Виклики боргового ринку: як мінімізувати ризики в умовах зростання позик – поради МВФ

Рисунок 3 – Шляхи полегшення стратегічного компромісу

Джерело: МВФ.

Важливо зазначити, що посилення макропруденційного регулювання може зменшити ризик зниження росту, що полегшує основний стратегічний компроміс. Навіть більше, якщо директивні органи пом’якшують фінансові умови за допомогою заходів монетарної політики, але одночасно також посилюють макропруденційні інструменти, середньострокові ризики погіршення економічної активності в більшості своїй можуть бути знижені.

Своєчасність заходів

У поточних умовах вибір курсу на посилення макропруденційного регулювання не є очевидним, зазначають в МВФ.

Економіка багатьох країн лише починає відновлюватися, і широке посилення фінансових умов може завдати шкоди зростанню. Однак можливі лаги між активізацією та впливом макропруденційних інструментів вимагають завчасного вжиття заходів. Крім того, навіть в країнах з найбільш розвиненою економікою набір макропруденційних інструментів спрямований виключно на банки, а кредитування все більше зміщується в бік небанківських фінансових організацій.

В підсумку варто зазначити, таки підходи щодо подальших рішень директивними органами указують на обґрунтовану необхідність оперативного посилення макропруденційних заходів для врегулювання підвищеної уразливості в умовах кризи, уникаючи при цьому загального посилення фінансових умов. Директивним органам також необхідно терміново розробити нові інструменти для врегулювання проблеми зростання частки позикових коштів не лише в  секторі банківської діяльності, зазначають в МВФ.

 

Джерело

Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Головні новини тижня