Зв'язок з нами

ПОЛІТИКА

В обхід санкцій. Як насоси з ЄС потрапили до Криму

В обхід санкцій. Як насоси з ЄС потрапили до Криму

Насоси Grundfos з двигунами Siemens

Росія намагається забезпечити анексований півострів водою за допомогою європейського обладнання, що потрапило під санкції.

  З 24 квітня жителі більшості районів Сімферополя, за інформацією кримських ЗМІ, отримують воду по 18 годин на день, що втричі більше, ніж було протягом останніх років.   Щоправда, тільки холодну – гарячу воду через її дефіцит сімферопольцям навіть не обіцяють. Брак води виник на півострові після анексії Криму Росією і перекриття України Північно-Кримського каналу.    

Водозабір як об’єкт престижу

  Ситуація покращилася, в тому числі, завдяки виходу на повну проектну потужність Бештерек-Зуйського водозабору неподалік від Сімферополя. Цей об’єкт був урочисто введений в експлуатацію призначеною Москвою владою Криму в середині березня – до річниці незаконного референдуму 2014 року.   Тепер, після завершення налагоджувальних робіт, артезіанські свердловини, як стверджують проектувальники, повинні забезпечити водою близько третини населення столиці Криму.   Щоб качати воду зі свердловин і до Сімферополя в таких обсягах, потрібні потужні сучасні насоси. Їх поставила московська компанія ВДК Автоматика (VDK), про що в своєму прес-релізі 30 березня повідомила адміністрація особливої економічної зони Технополіс Москва.   Крим без води. Що не так з вирішенням кризи   “Тепер у Криму на водозаборі Бештерек-Зуйський працює насосна станція, обладнана і налагоджена компанією, – йдеться в релізі. – Установка була розроблена і поставлена фахівцями VDK всього за три місяці”.  

В обхід санкцій. Як насоси з ЄС потрапили до Криму

На фото від прес-служби Технополісу – установлення насосів у Криму. Про те, що насоси з Данії, не сказано   VDK з 2019 року є резидентом Технополісу – своєрідного “офшору” під крилом влади Москви, прописка в якому звільняє інноваційні компанії від податків і митних зборів. Проекти VDK та інших компаній зі спеціальної зони регулярно висвітлюються державними ЗМІ, її резиденти не ображені держзамовленнями.    

Взагалі не російське ноу-хау

  Поставлені VDK на Бештерек-Зуйський водозабір насоси, проте, навряд чи можна назвати досягненням російської інженерної думки. Справа в тому, що вони виготовлені не в Росії, а в Данії.   Першими на це на початку квітня звернули увагу волонтери російського антикорупційного проекту Scanner project, проаналізувавши сюжети російського телебачення. На відео можна розглянути на агрегатах дані про виробника – данської компанії Grundfos.   DW при детальному аналізі відео- і фотоматеріалів, доступних у мережі, вдалося встановити точну модель насосів. На Бештерек-Зуйському водозаборі встановлено сім агрегатів CR 185-8 A-F-A-V-HQQV – новітньої і найпотужнішої моделі в лінійці Grundfos.   Модель, встановлена поблизу Сімферополя, досі навіть офіційно не була представлена на російському ринку. Ці насоси, згідно з технічною специфікацією, обладнані двигунами Siemens.   Співрозмовник DW у штаб-квартирі німецької компанії не під запис уточнив, що насоси цієї лінійки оснащуються двигунами з ультрасучасною системою мережевого автоматичного управління Simotics connect.    

Пояснення від Siemens

  В офіційній відповіді на запит DW про двигуни Siemens, встановлених на поставлені в Крим насоси, в німецькій компанії підкреслили, що очікують від партнерів дотримання всіх норм європейського законодавства.   “Контракти Siemens AG і її дочірніх компаній містять положення про необхідність дотримуватися норм експортного контролю і про кінцевий пункт призначення товару”, – сказали в прес-службі Siemens AG.   Це означає, що клієнти, які купують двигуни або інші агрегати Siemens, зобов’язуються дотримуватися існуючих експортних обмежень ЄС і не постачати обладнання, зокрема, в Крим.   Положення про кінцевий пункт призначення товару вже стали нормою в бізнесі глобальних компаній, зазначив у розмові з DW партнер юридичної фірми СMS в Москві Томас Гайдеманн (Thomas Heidemann). Ця юрфірма консультує німецьких інвесторів, які ведуть бізнес у Росії.   “Покупця або посередника просять підписати сертифікат кінцевого користувача (end-user-certificate), в якому контрагент вказує свого клієнта або кінцевого користувача устаткування. Європейський постачальник прикладає цей сертифікат до своєї звітності і може в разі перевірки підтвердити, що зробив все можливе, аби запобігти порушенню санкцій”, – пояснив юрист.  

 

Данці: Нічого не знаємо про постачання

  Як показав аналіз даних російської митниці, доступних через сервіс ImportGenius, ексклюзивним імпортером обладнання Grundfos у Росії є дочірня компанія данського концерну – Грундфос Істра. У цій компанії не відповіли на питання DW, чи знали вони про плановані поставки до Криму.   У данській штаб-квартирі Grundfos сказали, що не знали про постачання на анексований півострів. Материнська компанія також не повідомила, чи підписувала вона з імпортером устаткування або його кінцевим покупцем в Росії сертифікати кінцевого користувача.   “Якщо в процесі продажу у нас з’являються підозри про можливе порушення санкцій, ми вимагаємо назвати кінцевого споживача. Наше внутрішнє розслідування не виявило ніяких транзакцій або кореспонденції, яка вказувала б на недотримання наших внутрішніх правил”, – констатував у коментарі DW віце-президент холдингу Grundfos Петер Тріллінгсгаард.    

За російськими законами – все в нормі

  У штаб-квартирі Grundfos запевнили, що дотримуються і міжнародне, і українське законодавство.   Саме в цьому і полягає правова колізія: після імпорту обладнання в Росію дочірня компанія керується вже російським законодавством, а значить, не може вимагати від своїх клієнтів письмово відмовитися від використання устаткування в Криму.   “У разі порушення санкцій європейські контролюючі органи запитують з європейського постачальника. Як правило, проти дочірньої компанії дії не робляться”, – додає юрист Томас Гайдеманн.   І все ж відкритим залишається питання: чи знали данці або співробітники дочірньої компанії про плани покупця поставити насоси в Крим?   “Такого роду насоси часто продаються системним виробникам, які, в свою чергу, виготовляють і продають вже готові системи своїм клієнтам”, – зазначив віце-президент Grundfos Петер Тріллінгсгаард, не називаючи російську компанію, яка купила “кримські” насоси.   Таким системним виробником теоретично могла виявитися московська компанія VDK, яка пропонує комплексні рішення водопостачання та водоочищення. Про її участь у будівництві Бештерек-Зуйського водозабору офіційно стало відомо лише після запуску об’єкта.   Публічно був відомий лише генпідрядник з будівництва цього об’єкта – компанія ТОВ Сучасні системи реновації. VDK не відповіла на питання DW про те, яким чином компанія змогла купити обладнання Grundfos для Криму в обхід санкцій ЄС.   Проігнорувало запит DW про данські насоси й Інвестиційно-будівельне управління анексованого півострова, яке виступало замовником будівництва Бештерек-Зуйського водоводу.   З’ясовувати, чи знали в компанії Grundfos про постачання до Криму, буде Данське відомство експортного контролю. У відповідь на запит DW відомство повідомило, що вивчає ситуацію і в разі потреби проведе всебічне розслідування щодо можливого порушення санкцій ЄС.   “Відповідно до статті 110с Кримінального кодексу Данії, покаранням за порушення санкцій є штраф або тюремне ув’язнення терміном до чотирьох місяців, при обтяжуючих обставинах – до чотирьох років”, – повідомили у відомстві експортного контролю.      

Піррова перемога над санкціями?

  Зі встановленням обладнання в Криму труднощі, схоже, тільки починаються. Виникає питання: як бути з гарантією і сервісом? У компанії Grundfos запевнили DW, що не надаватимуть сервісне обслуговування для обладнання, встановленого на Бештерек-Зуйському водозаборі. Тобто, на дорогі агрегати фактично немає гарантії, а в разі поломки їх може виявитися просто нікому лагодити.   У фахівців також виникають питання до підбору обладнання. Зігфрід Гендріс, німецький експерт, який веде аналітичний блог про проблеми водозабезпечення в різних регіонах планети та стежить і за ситуацією в Криму, вказує, що специфіка встановлених насосів не відповідає поставленим завданням – вони занадто потужні з точки зору дальності транспортування води, але не пропускають так багато води, як потрібно.   “20 кілометрів по рівній поверхні в сусідній Сімферополь – це ніщо для таких насосів. З такою потужністю насосів можна воду через гори качати. У той же час, їх пропускна здатність нижча, ніж заявлені обсяги постачання води”, – констатує фахівець.   За словами Гендріса, або підрядники купили не те, що потрібно, або замовник приховує істинне призначення води. Німецький експерт вказує на те, що населення Криму відчуває жорстку конкуренцію за питну воду з боку нарощуваного військового контингенту РФ і туристів, яких активно залучають на півострів.    

Лише тимчасове вирішення проблеми?

  Але навіть якщо питання з технічним обслуговуванням імпортних насосів вдасться закрити, експерти сумніваються, що артезіанські свердловини вирішать проблеми Криму.   Аналітик Всесвітнього центру геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон каже, що запаси води на півострові повністю вже не відновлюються навіть після зими, тому її дефіцит щоліта може бути все більш гострим.   “Буріння артезіанських свердловин – це не вихід. Поблизу моря вже зараз спостерігається проблема, що якість артезіанської води стрімко падає, вода стає солоною. Та ж проблема, рано чи пізно, проявиться і в центральній частині Криму”, – прогнозує фахівець.   За його оцінкою, запасів води у свердловинах Бештерек-Зуйського водозабору вистачить, максимум, на п’ять років.   Зігфрід Гендріс переконаний, що більш ефективними для забезпечення кримчан водою, ніж буріння свердловин, були б для початку інвестиції в інфраструктуру.   “Проблема, насамперед, полягає в недостатніх інвестиціях у зношені водогони, через які губляться величезні обсяги води”, – вважає німецький експерт.   Так, навіть запуск на повну потужність Бештерек-Зуйського водозабору в кінці квітня поки не допоміг багатьом сімферопольцям. Уже через кілька днів у низці районів Сімферополя вода взагалі зникла через несправність водопроводів.   Джерело: Російська служба DW    

Джерело

Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Головні новини тижня