Українське суспільство має бути готовим до змін у системі бронювання та посилення мобілізації. Це необхідно для встановлення чітких термінів служби у війську.
Про це сказала військова омбудсменка Ольга Решетилова в інтерв’ю «РБК-Україна».
За словами Решетилової, країна не може безкінечно використовувати ресурс людей, які стали на її захист. Вони потребують заміни і що не менш важливо – визначеності щодо термінів служби.
Як зазначила омбудсменка, якщо у людини немає визначеності у житті, то це може призвести «до вигорання, деморалізації, навіть до депресії». Однак українські військові, хто з 2014-го року, хто з 2022 року, перебувають у такій ситуації. Окрім того через острах невизначеності «дуже багато військовозобов’язаних ухиляються від служби», додала Ольга Решетилова.
«Якщо їм сказати, що ви йдете служити на 2 чи на 3 роки, то принаймні так люди можуть спланувати своє життя. Ти відслужив 2-3 роки, потім у тебе знову ротація, знову міняємося», – сказала вона.
Також додала, що наразі триває робота над формулою, що дозволить запровадити чіткі терміни служби. Однак, це рівняння, за словами омбудсменки, набагато складніше, ніж може здаватися. Тобто прямий підхід: порахувати, скільки треба мобілізувати і дізнатися, скільки можна буде відпустити, а даній ситуації недоречний.
Непроста математика
Як пояснила Решетилова, формула має враховувати аспект справедливої мобілізації, що тягне за собою вирішення ще низки питань. Йдеться, зокрема, про справедливе бронювання та корупційні схеми, що існують в цій системі.
«Коли зараз знову порушується тема посилення відповідальності за самовільне залишення частини, моя теза на всіх нарадах, на всіх рівнях – спершу має бути посилення відповідальності для ухилянтів, а тільки потім – посилення відповідальності за СЗЧ», – наголосила омубдсменка.
Вона додала, що всі обмеження, пов’язані з захистом країни, стосуються військовослужбовців. Водночас «велика частина суспільства не відчуває цих обмежень, не відчуває своєї відповідальності».
За словами омбудсменки, формула щодо термінів служби є складною і «тут популярних рішень не буде».
«Очевидно, вони будуть непопулярні, і суспільство повинно бути до цього готове. Тим, хто тікає від служби уже не один рік, це не сподобається. Але без цього ніяк. Не можна паразитувати безкінечно на одних і тих самих людях, їхній ресурс теж закінчується», – сказала Решетилова.
Вона додала, що чітких термінів служби не варто очікувати без посилення мобілізації.
Мобілізація та проблеми демобілізації
Як відомо загальну військову мобілізацію в Україні оголосили у перший день повномасштабного вторгнення РФ, 24 лютого 2022 року. Призову підлягають військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років, придатні за станом здоров’я, які не мають бронювання чи відстрочки за сімейними обставинами.
Водночас терміни демобілізації в Україні не визначені. Щоб привернути увагу до цієї проблеми, боєць 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов у вересні 2024 року самовільно залишив військову частину. Доброволець ЗСУ пішов у СЗЧ після п’яти років служби у війську.
За фактом самовльного залишення частини Гнезділовим було вікрито справу за ч. 4 ст. 408 КК України (дезертирство). Військовослужбовцю загрожувало до 12 років ув’язнення, однак суд звільнив його від кримінальної відповідальності. Після чого Сергій Гнезділов повернувся до частини.
