Україна ризикує залишитися без зовнішнього фінансування вже навесні, якщо не виконає частину зобов’язань перед МВФ. Найбільше суперечок викликає ідея запровадження ПДВ для ФОПів, який може боляче вдарити по малому бізнесу.
Що відомо про умови програми МВФ та позиції сторін, – у матеріалі Politnews.
Нова програма фінансування
Згідно з оцінкою Міністерства фінансів, у 2026 – 2027 роках непокритий дефіцит державного бюджету України перевищує 60 мільярдів доларів. У зв’язку з цим, без залучення зовнішньої фінансової підтримки внутрішні можливості бюджету можуть бути вичерпані вже у квітні 2026 року.
У 2025 році Київ та Міжнародний валютний фонд (МВФ) домовилися про нову програму фінансування, яка діятиме протягом чотирьох років. Для її реалізації Україна взяла зобов’язання виконати низку рішень, які повинні збільшити доходи бюджету, аби бути впевненим у тому, що майбутні позики все ж будуть повернуті.
Зобов’язання, покладені на Україну, можна розбити на дві частини:
- перша стосується податку на посилки, податку на тих, хто отримує дохід з цифрових платформ, а також продовження військового збору;
- друга – законопроєкт про ПДВ для ФОПів. В цьому випадку, для домовленості щодо програми фінансування, достатньо, аби документ лише внесли до Верховної Ради (ВР).
Першу частину законопроєктів за ініціативи голови фракції “Слуга Народу” Давида Арахамії об’єднали в один документ. Натомість друга частина, яка передбачає запровадження нового податку для підприємців на спрощеній системі, вже викликає значну критику.
Як розповідає “РБК-Україна”, ключове питання полягає не стільки в термінах ухвалення, скільки у його внесені урядом до парламенту. Голова Кабінету міністрів Юлія Свириденко, як повідомляють джерела агентства, не бажає брати на себе цю відповідальність через ризик можливої критики. Також проти законопроєкту виступає й президент Володимир Зеленський, який підтримує думку про те, що новий податок може серйозно вдарити по малому бізнесу.
Тим часом у Міністерстві фінансів вважають, що додаткові надходження від залучення ФОПів до сплати ПДВ можуть складати близько 40 мільярдів гривень на рік. Сам законопроєкт торкнеться близько 660 тисяч малих підприємців.
Аргументи “за”
Позицію “за” озвучує голова парламентського Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев. Він наголошує, що у разі затримки з ухваленням нової програми співпраці з МВФ країна може залишитися без зовнішнього фінансування. Це ж, своєю чергою, створює ризики для виплат пенсіонерам і військовим у найскладніший період повномасштабної війни. Зокрема додав, що “якщо закони не ухвалять найближчим часом, фінансовий колапс стане реальністю”.
Крім того, про неминучість змін в оподаткуванні ФОП попередив й голова Міністерства фінансів Сергій Марченко.
Тим часом голова МВФ Крісталіна Георгієва пояснює, що запровадження ПДВ для ФОП необхідне для вступу України до Європейського Союзу (ЄС), залучення приватного сектору та формування більш сприятливого бізнес-середовища. Зокрема зміни мають розширити податкову базу, запобігти дробленню бізнесу й протидіяти “сірому імпорту”.
Аргументи “проти”
Загалом чимало економістів попереджають, що запровадження ПДВ для ФОП може фактично зруйнувати спрощену систему оподаткування. У зв’язку з цим виникає низка запитань. Зокрема, чому замість точкових перевірок компаній, які оформлюють працівників як ФОП для оптимізації податків, змінюють правила для всіх – у тому числі для малого бізнесу.
Також лунають питання, чому проблему “сірого імпорту” не вирішують через посилення роботи митниці, а схему “ФОП замість найму” – через зміни до трудового законодавства чи зниження податкового навантаження на фонд оплати праці.
Як пояснює ВВС, спроба просто додати 20% ПДВ до вартості товарів і перекласти це навантаження на споживача може не спрацювати через низьку купівельну спроможність населення. Матеріальне становище багатьох людей під час повномасштабної війни не покращилося, тому подорожчання може зменшити попит.
Якщо клієнти почнуть відмовлятися від товарів і послуг, підприємці на спрощеній системі ризикують втратити бізнес. У результаті це може призвести не до зростання, а до скорочення бюджетних надходжень.
Альтернатива ПДВ для ФОПів
У відкритому листі економічних аналітичних центрів до Кабінету міністрів, зазначається, що бюджет можна наповнювати ефективніше через боротьбу з ввезенням товарів без розмитнення, тіньовими ринками підакцизної продукції, схемою заміни найманих працівників ФОПами та виплатами зарплат “у конвертах”. Лише через схему оформлення працівників як ФОП країна втрачає до 19 мільярдів щороку.
Запровадження ПДВ для підприємців на спрощеній системі разом із можливими закриттями бізнесу, зростанням корупції та тінізації економіки може обійтися суспільству у 150 – 180 мільярдів гривень, що становить близько 1,5-2% ВВП. Водночас втрати бюджету від зловживань спрощеною системою експерти оцінюють у 10-13 мільярдів гривень на рік.
Окремим інструментом для відмежування малого бізнесу від схем податкової оптимізації є обмеження переліку видів діяльності на спрощеній системі – через КВЕДи. З початку 2026 року з неї вже виключили охоронні компанії. Також не перший рік тривають обговорення щодо ІТ-послуг, маркетингу, консалтингу та інжинірингу на єдиному податку, оскільки в цих сферах є високий ризик приховування реальних трудових відносин.
Крім цього, можна застосовувати нові правила визначення зайнятості. Наприклад, якщо ФОП співпрацює лише з одним замовником, працює за графіком, користується його обладнанням і отримує регулярну щомісячну оплату, податкова може розцінити це як приховані трудові відносини й нарахувати повні податки на оплату праці та штрафи.
Також за словами експертів, у розвинених країнах ПДВ для малого бізнесу запроваджували в періоди стабільного економічного зростання, а не під час складних і нестабільних етапів повоєнного відновлення.
Зміна чи скасування законопроєкту
Як повідомляють джерела “РБК-Україна”, перед тим як вносити законопроєкт про ПДВ для ФОП до Ради, у документі планують підняти стелю для оподаткування з 1 мільйона до 4 мільйонів гривень. За основу хочуть взяти 85 тисяч євро, які складають мінімальну межу для сплати ПДВ в країнах ЄС. Втім, існує ризик того, що це навряд чи змінить ситуацію, оскільки законопроєкт й надалі критикуватимуть за тиск на малий бізнес.
Ще один сценарій – спробувати виключити законопроєкт із переліку зобов’язань перед МВФ. Це можливо лише за умови виконання інших вимог програми та переконливої позиції української сторони під час переговорів із фондом.
Через невиконання необхідних передумов погодження нової програми радою директорів МВФ наприкінці лютого, як очікувалося раніше, ймовірно, не відбудеться. За оптимістичного сценарію рішення можуть ухвалити не раніше березня. У такому разі вже у квітні Україна зможе отримати перший транш за програмою МВФ, а також кредитну підтримку від ЄС, яка напряму пов’язана з рішенням фонду.
Квітень є граничним терміном для початку надходження коштів від міжнародних партнерів. У разі затримки можуть виникнути проблеми з фінансуванням соціальних видатків і потреб армії. Наразі, у першому кварталі поточного року, бюджет і військові витрати покриваються завдяки залишкам коштів минулого року та перерозподілу фінансування, запланованого на наступні періоди. Якщо через невиконання зобов’язань нове кредитування від МВФ і ЄС не стартує у квітні, уряду доведеться шукати екстрені джерела коштів і визначати відповідальних за зрив.
