Під час атаки Сил оборони на російський Таганрог, ймовірно, були знищені два експериментальні військові літаки країни-терориста Росії. Мова йде про А-60 та А-100ЛЛ, які на момент атаки перебували на стоянці заводу “ТАНТК імені Берієва”.
Що відомо про унікальні російські літаки – у матеріалі Politnews.
Атака у ніч на 25 листопада
У ніч на 25 листопада, як повідомляв Генеральний штаб Збройних сил України (ЗСУ), українські воїни завдали низки успішних ударів по стратегічних об’єктах ворога. Під час атаки були застосовані:
- реактивні безпілотні літальні апарати (БпЛА) “Барс”;
- крилаті ракети “Нептун”.
Внаслідок атаки:
- у місті Таганрог Ростовської області були зафіксовані ураження по авіаремонтному заводу “ТАНТК імені Берієва” й підприємству з виробництва дронів “Молнія”-“Атлант Аеро”. На території об’єктів лунали вибухи, а також вирували пожежі. Під час атаки ймовірно були уражені експериментальний літак А-60;
- у місті Новоросійськ Краснодарського краю був уражений нафтовий термінал “Шесхарис”, а також нафтопереробний завод (НПЗ) “Туапсинский”.
Міністерство оборони РФ не коментувало ситуацію, але повідомило про нібито збиття 259 безпілотників.
А-60: що відомо
Історія літака почалася ще у 1970-х роках, у період холодної війни, коли активно обговорювалися питання протиракетної оборони, можливих бойових дій у космосі та боротьби з ворожими супутниками.
В середині 70-х років в Союзі Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) прийняли рішення щодо розробки бойового лазера, який був би здатний працювати по цілях на орбіті. Зрештою експерти змогли розробити відповідну зброю потужністю 1 мегават, яку планували застосовувати для виведення з ладу супутників на відстані близько 1,5 тисячі кілометрів.
Розробку облаштували на літак А-60, який був побудований на базі Іл-76. Останній довелось суттєво переробити для цього:
- у передній частині замість стандартного метеорадара встановили інший обтікач зі спеціальним обладнанням, яке виконувало функцію лазерного наведення;
- верх фюзеляжу, між крилом і кілем, вирізали та замінили великими стулками, під якими розмістили башту з основним лазером;
- по бортах фюзеляжу під обтікачами встановили турбогенератори, що забезпечували роботу спеціального комплексу. Подібні турбогенератори змонтували також по боках носової частини, як це робилося на Іл-76ПП;
- кормові стулки вантажного відсіку демонтували, а рампу залишили, оскільки вона підтримувала фюзеляж;
- лазерну гармату розмістили незвичним способом: щоб не погіршувати аеродинаміку літака додатковим обтікачем, оптичну головку лазера зробили висувною;
- у верхній частині фюзеляжу, між крилом і кілем, вирізали частину конструкції та встановили великі стулки. Під час роботи вони забиралися всередину, після чого вгору висувалася башта з лазерною гарматою;
- позаду крила розмістили обтікачі, які виступали за контури фюзеляжу. Вантажну рампу залишили, але стулки люка демонтували, а сам люк закрили металом.
Загалом було проведено близько 50 польотів цього літака. Втім, вже у 1987-му почали лунати заяви про завершення холодної війни, у звʼязку з чим інтерес до розробки озброєння різко зменшився, і роботи у цьому напрямі припинились.
В інтервʼю для АрміяInform авіаційний експерт Валерій Романенко розповів, що точна кількість таких літаків залишається невідомою. За окремими джерелами, було побудовано три борти, але підтверджено достеменно два й обидва мали однакові номери – СССР-86879.
Перший із літаків зрештою горів на аеродромі “Чкаловський” у Підмосков’ї. У російському виданні “Военное обозрение” писали, що борт перед пожежею стояв повністю заправленим і підготовленим до ранкових робіт. Перед світанком технічний персонал проник всередину, щоб злити собі частину спирту, але через те, що низка систем залишалася під напругою, сталося коротке замикання, яке й спричинило загоряння. Техніки вискочили з літака та опечатали його, а рятувальники, які прибули на місце – не мали дозволу працювати всередині секретного об’єкта. Поки оформлювали доступ, полум’я прорвалося назовні, у зв’язку з чим був відданий наказ відійти від літака. Через кілька секунд стався вибух внаслідок якого загинула одна людина.
Вже 29 серпня 1991-го в небо була піднята друга літаюча лабораторія, яка отримала позначення “1А2” і той самий бортовий номер – СРСР-86879. На цьому літаку встановили нову модифікацію спеціального комплексу, яку доопрацювали за результатами попередніх випробувань на борту “1А”. Літак, що був знищений Силами оборони в Таганрозі, мав реєстрацію RA-86879. Росія ймовірно лише замінила префікс “СССР” на “RA”, оформивши цивільну реєстрацію для борту, який за своїм призначенням був військовим, хоч і експериментальним.
Подальшу долю експерименту, як зазначив Романенко, самі ж росіяни оцінювали як “ні шатко ні валко”.
Цікаво й те, що у 2003-му Росія все ж повернулась до питання лазерної зброї в рамках проєкту “Сокол-Ешелон” й через декілька років Японія навіть звинуватила Москву у спробі осліпити її супутник на орбіті.
Також у 2016-му один із російських оборонних концернів повідомив про проведення успішних випробувань лазерної установки, встановленої на літак А-60. Нібито, під час випробувань вдалось вивести з ладу електроніку крилатих ракет.
А-100ЛЛ: що відомо
Український удар по “ТАНТК імені Берєва” ймовірно виявився ще результативнішим, ніж вважалось. Окрім А-60, українські захисники завдали удару й по А-100ЛЛ. Це підтверджують супутникові знімки, оприлюднені OSINT-спільнотою “Гарбуз”. На них, як зазначає Defense Express, видно ніби уражений Іл-76, але характерні опори антени радіолокаційної станції (РЛС) над крилом свідчать, що йдеться саме про А-100ЛЛ. Зокрема цю особливість ще ліпше видно на більш деталізованому супутниковому знімку Google Earth.
Також те, що на кадрах зафіксовано саме А-100ЛЛ, а не прототип А-100 “Премьер”, свідчить його багаторічне розташування на території атакованого заводу.
Уражений літак відігравав важливу роль в якості наземного стенда для випробувань всіх систем А-100. Саме на цьому борту мали проводити велику частину робіт із перевірки та оцінки обладнання перед встановленням його на серійний літак.
Зокрема він є важливим активом російської програми будівництва нових літаків далекого радіолокаційного виявлення (ДРЛВ), яка повинна була замінити парк А-50, а також забезпечити модернізацію наявних “пташок”. Втрата такого випробувального стенда неминуче відсуває строки всіх робіт і завдає Росії збитків, що виходять за межі втрати одного борту.
Цілком ймовірно й те, що ураження А-100ЛЛ остаточно добило програму країни-терориста зі створення А-100 “Премьер”, яка й так перебувала на межі закриття, оскільки перші літаки обіцяли поставити ще у 2016-му.
