У середині лютого 2025 року РФ завдала удару безпілотником по “Арці” Чорнобильської атомної електростанції. Тепер у МАГАТЕ заявили, що саркофаг втратив “основні безпекові функції” й потребує додаткових ремонтних робіт.
Як влаштований саркофаг ЧАЕС й чи зможе він й надалі захищати від радіації – у матеріалі Politnews.
Історія ЧАЕС
Історія ЧАЕС бере свій початок ще з постанови Ради Міністрів Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) 1966 року, яка передбачала збільшення енергетичної потужності до 11,9 мільйона кіловат, з яких 8 мільйонів кіловатів повинні були виробляти атомні електростанції. У зв’язку з цим було прийнято рішення звести нову атомну станцію у південній частині Об’єднаної енергосистеми. Для цього було оглянуто 16 можливих локацій у Київській, Вінницькій та Житомирській областях, після чого розглядались два варіанти:
- неподалік від села Ладжинки у Вінницькій області;
- поруч з селом Копачі у Київській області.
Спочатку майбутню станцію планували назвати “Центрально-Українська АЕС”.
У 1969-му Міністерство енергетики та електрифікації СРСР підтримало створення дирекції АЕС. Офіс розмістили в селі Копачі, а промисловий майданчик ЧАЕС облаштували у східній частині Українсько-білоруського Полісся, близько за 160 кілометрів від Києва та за 15 кілометрів від міста Чорнобиль.
Перший кубометр бетону у фундамент головного корпусу було залито 15 серпня 1972 року, а вже через п’ять років, у 1977-му, ЧАЕС була офіційно введена в експлуатацію.
Сама ж станція підпорядковувалася “Головатоменерго”.
Аварія на ЧАЕС
28 квітня 1986-го голова комітету державної безпеки УРСР Степан Муха повідомив першому секретарю Центрального комітету Комуністичної партії України Володимиру Щербицькому про вибух, який стався ще 26 числа в приміщенні четвертого енергоблока під час підготовки до планового середнього ремонту. Внаслідок інциденту були зруйновані шатер перекриття реакторного й покрівля машинного залів. Також виникла пожежа на даху третього енергоблока. На момент аварії в приміщенні четвертого блоку перебували 17 працівників.
Наступного ж дня після вибуху урядова комісія підтримала рішення терміново зупинити перший і другий енергоблоки та розпочати евакуацію Прип’яті. У перший день до Поліського та Іванківського районів були евакуйовані більш як 44,5 тисячі людей. На той момент у Прип’яті залишились близько п’яти тисяч осіб, що були залучені до ліквідації наслідків аварії.
Згідно зі звітом Комітету державної безпеки, станом на ранок 28 квітня рівень радіації біля третього та четвертого енергоблоків коливався від 1000 до 2600 мікрорентгенів за секунду.
Ба більше, 1 травня Комуністична партія вирішила провести першотравневий парад у Києві, попри те, що рівень радіації в місті вже перевищував норму у десятки разів.
Наступного ж дня, 2 травня, було прийнято рішення евакуювати населення з тридцятикілометрової зони навколо Чорнобильської станції.
Події на ЧАЕС викликали паніку й на Заході. Там остерігались, щоб зміна вітру зрештою не перенесла радіоактивний пил у їх бік. Через спроби приховати реальні масштаби трагедії українська діаспора за кордоном виходила на антирадянські акції. Зокрема створювались об’єднання, які готували звернення до урядів, збирали інформацію про аварію та загалом розгортали широку інформаційну кампанію у західних ЗМІ.
Наслідки ж аварії на ЧАЕС залишаються відчутними й сьогодні. Через масштабне забруднення повітря, ґрунтів, а також вод з’явилася “зона відчуження”. Точної статистики щодо кількості загиблих чи тих, хто помер пізніше через дію радіації, досі немає. Наприклад, німецькі представники організації Лікарі світу за запобігання війні оцінювали кількість смертей серед ліквідаторів у межах до 100 тисяч осіб, а загальну кількість жертв оцінили до 246 тисяч. Втім, є джерела, які наводять набагато більші цифри.
Будівництво “Арки”
Будівництво “Арки” розпочалось після того, як саркофаг (“Укриття”), який за 206 днів звели з бетону та металу ще у 1986-му в якості тимчасово рішення, перестав відповідати вимогам безпеки через недостатню стійкість та герметичність. У тому ж числі він не надавав доступу до більшості приміщень ЧАЕС всередині, що не дозволяло експертам повноцінно оцінити потенційні загрози.
Рішення щодо будівництва Нового безпечного конфайнменту (НБК) було прийнято у 1997-му в рамках погодження Україною, Сполученими Штатами Америки (США), комісією Європейського союзу (ЄС) Shelter Implementation Plan. Втім, реалізацію проєкту неодноразово відкладали, а його вартість зросла майже вдвічі.
Контракт на будівництво НБК було підписано лише у 2007 році, а повноцінний технологічний етап зведення арки розпочався у квітні 2012-го.
“Арку” ж зрештою встановили у листопаді 2016-го. Над проєктом працювали десять тисяч фахівців із сорока країн світу, з яких п’ять тисяч були українцями. Вартість НБК перевищила 2,1 мільярда євро. Більшу частину витрат покривали країни-донори Чорнобильського фонду “Укриття”. Йдеться про десятки країн, серед яких Штати, Італія, Франція, Японія й не тільки. Також частину коштів надавав Європейський банк реконструкції та розвитку.
НБК розрахований на сто років експлуатації. Метою його будівництва були:
- захист людей, а також навколишнього середовища від радіації;
- можливість дати фахівцям повністю ліквідувати наслідки аварії на ЧАЕС. Мова йде про демонтаж реактора, розбирання та подальше перезахоронення старого саркофага, вилучення радіоактивного обладнання, видалення води, що накопичилася всередині, та інші роботи.
Всередині ж “Арка” обладнана системами моніторингу й пожежогасіння.
Удар 14 лютого по ЧАЕС
У ніч з 13 на 14 лютого російські терористи завдали удару по “Арці”. Як заявляв президент Володимир Зеленський, згідно з даними Повітряних сил, ворог застосував безпілотник із фугасною частиною бойовою частиною.
Дрон летів на висоті близько 85 метрів, які радари не фіксують, у зв’язку з чим, цілком можливо, що російські терористи завдали удару навмисно.
“Це найбільш небезпечний об’єкт у Європі. Це зрозумілий привіт від Путіна (Володимир Путін, диктатор Росії, – ред.) для безпекової конференції. Людина не хоче миру, у нього комфортні умови бити по ЧАЕС”, – відреагував Зеленський.
Пізніше Служба безпеки України (СБУ) оприлюднила фотографії з уламками дрона, на якому можна побачити надпис “Герань-2” та заявила, що класифікуватиме атаку ворога як воєнний злочин.
Державна служба з надзвичайних ситуацій, своєю чергою, повідомила, що внаслідок атаки рівень радіації, у тому ж числі, на майданчику ЧАЕС, перебуває в межах норми.
Натомість речник Путіна Дмитро Пєсков одразу заперечив причетність країни-терориста до удару по ЧАЕС.
“Будь-які твердження про причетність Москви до таких ударів — провокація і підтасовка”, – заявив тоді він.
Що кажуть у МАГАТЕ
На початку грудня експерти Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) провели оцінку НБК та заявили, що саркофаг втратив “основні безпекові функції” та здатність утримувати радіацію. Водночас згідно зі звітом, опорні конструкції та системи моніторингу не зазнали незворотних пошкоджень.
За словами голови МАГАТЕ Рафаеля Гроссі, наразі НБК потребує додаткових ремонтних робіт. На даху виконали лише тимчасове обмежене відновлення, тоді як повноцінний ремонт необхідний, щоб не допустити подальшого руйнування конструкції та забезпечити довгострокову ядерну безпеку. Також мова йде про заходи контролю вологості, оновлену програму з моніторингу корозії й модернізацію інтегрованої автоматичної системи моніторингу конструкції “Арки”.
У тому ж числі МАГАТЕ анонсувало додатковий тимчасовий ремонт на території ЧАЕС у 2026-му за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку. Він необхідний для відновлення функції укриття, а також прокладе шлях до повного відновлення “Арки” після завершення повномасштабної війни.
“МАГАТЕ, команда якого постійно перебуває на майданчику, продовжуватиме робити все можливе для підтримки зусиль щодо повного відновлення ядерної безпеки на Чорнобильському майданчику”, – додав Гроссі.
Що кажуть експерти
У коментарі “ВВС” Дослідник Чорнобиля і член громадської ради з управління Зоною відчуження Ярослав Ємельяненко зауважив, що удар російських терористів по “Арці”, попри візуально невеликі пошкодження, викликав на несучі конструкції таке теплове навантаження, якого не передбачали під час проєктування. У тому ж числі це могло запустити корозійний процес. “Арка” проєктувалася, в першу чергу, як цивільний об’єкт, а не військовий, у зв’язку з чим вона не могла бути захищено від атаки дроном з фугасною бойовою частиною.
Він додав, що протягом 2025-го на території ЧАЕС вже проводились аварійні, стабілізаційні та дослідницькі роботи, метою яких було максимально зменшити негативні наслідки атаки для НБК.
“Якщо міжнародні інституції продовжать фінансувати відновлення, а Росія не завдаватиме повторних атак, повноцінне відновлення роботи нового безпечного конфайнменту абсолютно можливе”, – пояснив він.
Окрім того, Ярослав Ємельяненко в етері “Київ24” зауважив, що дрон атакував саме “Арку”, а не “Укриття”, яке з 1986 року стоїть під нею. Оскільки демонтаж старого саркофага ще не розпочинався, загрози виходу радіації наразі немає.
