Зв'язок з нами

ГРОШІ

Ціни в Україні: чому подорожчання продуктів обумовлює надмірне зростання інфляції

Ціни в Україні: чому подорожчання продуктів обумовлює надмірне зростання інфляції

Ціни в Україні: чому подорожчання продуктів обумовлює надмірне зростання інфляції

У I кварталі 2021 року споживча інфляція прогнозовано перетнула верхню межу цільового діапазону 5% ± 1 в. п.. Проте пришвидшення було біль істотним, ніж очікувалося. Про це повідомляє Нацбанк.

Оскільки витрати населення України на харчові продукти мають високу питому вагу в споживчому кошику й становлять понад 41%, пришвидшення інфляції пояснюється насамперед подорожчанням окремих продуктів та енергії, а також стійким споживчим попитом, що відобразилося в посиленні фундаментального інфляційного тиску.

На тлі стрімкого зростання цін на товари щоденного вжитку, інфляційні очікування погіршилися.

Ми вирішили висвітлити, як ціни на харчові продукти обумовлюють зростання інфляції, а також які продукти будуть дорожчати надалі.

Споживча інфляція

Упродовж I кварталу 2021 року споживча інфляція пришвидшувалася (до 8.5% р/р з 5.0% р/р у грудні 2020 року), очікувано перевищивши верхню межу цільового діапазону 5% ± 1 в. п., зазначають в НБУ.

Ціни в Україні: чому подорожчання продуктів обумовлює надмірне зростання інфляції

Рисунок 1 – Основний інфляційний тренд, % р/р

Джерело: НБУ.

Водночас фактичні темпи зростання ІСЦ в Україні перевищили прогноз Нацбанку на початку року. Інфляція пришвидшилася передусім внаслідок подорожчання харчових продуктів.

Це стало наслідком як складної ситуації у вітчизняному тваринництві, так і стрімким зростанням світових цін на продовольчі товари через нижчі урожаї та значний попит. Зокрема, індекс цін на харчові продукти FAO у березні 2021 року перебував на найвищому рівні з 2014 року.

Ціни в Україні: чому подорожчання продуктів обумовлює надмірне зростання інфляції

Рисунок 2 – Внески компонентів до річної зміни ІСЦ, в. п.

Джерело: НБУ.

Попри менші, ніж минулі роки, урожаї зернових та соняшнику в Україні у 2020 році, їх обсяг був на рівні середніх за останні сім років показників. Обсяги їх виробництва суттєво перевищують внутрішнє споживання, тож пропозиції цих культур достатньо для задоволення внутрішніх потреб. Водночас ці товари є одними з найбільш торгуємих Україною з іншим світом – на зернові, олію та олійні припадало майже 38% вітчизняного експорту товарів у 2020 році.

Україна є малою економікою, відтак не має суттєвого впливу на світові ціни (price-taker). Ураховуючи відкритість економіки, високі зовнішні ціни призводять до зростання цін і на внутрішньому ринку (рис. 3).

Ціни в Україні: чому подорожчання продуктів обумовлює надмірне зростання інфляції

Рисунок 3 – Ціни на сирі продукти, продукти з високим ступенем оброблення, у харчовій промисловості та с/г, % р/р

Джерело: ДССУ, НБУ.

Спроби адміністративного впливу на внутрішні ціни можуть призвести до виникнення дефіциту товарів на внутрішньому ринку (у разі регулювання цін) або до репутаційних втрат через порушення міжнародних торгових зобов’язань (у разі встановлення експортних обмежень).

Водночас високі зовнішні ціни мають і зворотний позитивний ефект на внутрішні ціни через канал обмінного курсу: збільшення експортних надходжень підтримує обмінний курс гривні та відповідно стримує подорожчання імпорту.

Посилився тиск і виробничих витрат на продовольчу інфляцію. Про це свідчило пришвидшення зростання сукупного індексу витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, передусім через подорожчання кормів та енергоресурсів. Це разом зі скороченням виробництва зумовило стрімке зростання цін на продукцію тваринництва (яйця, м’ясо, молоко).

Подорожчання продовольчої сировини та високі зовнішні ціни позначилися на зростанні вартості продукції харчової промисловості та, відповідно, цін на оброблені харчові продукти. Стрімко дорожчали соняшникова олія та продукти її перероблювання (маргарин, спреди, майонез), цукор, борошно, макарони та хліб, молочні продукти. Вартість енергетичних ресурсів та сировини залишається найвагомішим чинником формування цін і згідно з результатами опитувань щодо ділових очікувань підприємств.

Натомість в останні роки послабився вплив зміни обмінного курсу на формування інфляційних очікувань населення. Якщо до кінця 2018 року кореляція між цими показниками перевищувала 70%, то за останні два роки знизилася до нуля. Швидше зростали ціни й на фрукти, зокрема яблука, а ціни на банани відновили зростання унаслідок за підвищення імпортних цін через неврожай в основних країнах-виробниках. Уповільнилося здешевлення овочів борщового набору через поступове скорочення запасів.

Утім, розширення пропозиції окремих товарів (молочної продукції завдяки імпорту, а огірків та помідорів – шляхом як імпортованої, так і вітчизняної тепличної продукції) дещо стримувало загальне зростання цін. Зросли ціни на алкогольні напої передусім через підвищення мінімальних цін на ігристі вина.

Фундаментальний інфляційний тиск

Базова інфляція пришвидшилась до 5.9% р/р (з 4.5% р/р у грудні 2020 року), дещо перевищивши прогноз Нацбанку. Крім подорожчання оброблених харчових продуктів, швидше дорожчали послуги (до 7.3% р/р).

Ціни в Україні: чому подорожчання продуктів обумовлює надмірне зростання інфляції

Рисунок 4 – Внески компонентів у зміну цін на ринкові послуги, в. п.

Джерело: ДССУ, НБУ.

Це зумовлювалося як зростанням виробничих витрат, у тому числі на оплату праці та дотримання карантинних обмежень, так і споживчим попитом, який залишався стійким навіть під час локдауну в січні та карантину «червоних зон» у березні.

Зокрема завдяки пристосуванню бізнесу до роботи в умовах карантину та подальшому збільшенню реальних заробітних плат зростала роздрібна торгівля. Продовжувала збільшуватися вартість послуг закладів громадського харчування, туристичних, фінансових та медичних послуг, оренди житла і водійських курсів.

Натомість темпи зростання цін на непродовольчі товари знизилися (до 1.8% р/р). Це може пояснюватися вичерпанням ефектів від послаблення гривні торік, а також впливом ажіотажного попиту на початку пандемії у березні 2020 року.

У результаті, повільніше дорожчала фармацевтична продукція, автомобілі та поглибилося падіння цін на товари для особистого догляду, засоби для чищення, іграшки. Одяг та взуття й надалі залишалися дешевшими, ніж рік тому. Це може бути пов’язано зі зміною бізнес-моделей ритейлерів, у тому числі внаслідок посилення ролі онлайн-продажів.

Про збереження інфляційного тиску свідчили також підвищені інфляційні очікування більшості респондентів. Попри маржинальне поліпшення внаслідок курсових очікувань, значною залишилася частка домогосподарств, які очікують зростання цін більше, ніж на 10% у наступні 12 місяців. Це зумовлене передусім швидким подорожчанням товарів і послуг щоденного вжитку, зазначають в НБУ.

Окрім викладеного, посилився вплив від зростання світових цін на енергоносії на інфляцію в Україні, попри запроваджені адміністративні обмеження.

Варто зазначити, висхідні інфляційні тенденції на світових товарних ринках відобразилися не лише у цінах споживчих товарів. Пришвидшилися темпи зростання цін у реалізації продукції сільського господарства та в харчовій промисловості, зокрема на тлі високих світових цін на зернові та олійні. Збільшилися темпи зростання цін у металургії, добуванні металевих руд. Швидше зростали ціни й у будівництві внаслідок подорожчання сировини (зокрема бітуму).

 

Джерело

Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Головні новини тижня