Зв'язок з нами

ГРОШІ

Світова інфляція та її вплив на Україну: поточні фактори та прогноз

Світова інфляція та її вплив на Україну: поточні фактори та прогноз

Світова інфляція та її вплив на Україну: поточні фактори та прогноз

Стрімке подорожчання енергоносіїв та фактори пропозиції призведуть до тимчасового пришвидшення інфляції як у розвинених економіках, так і в країнах з ринками, що розвиваються (EM), зокрема в Україні, йдеться в повідомленні НБУ.

Проте пандемія матиме триваліший, ніж раніше очікувалося, вплив на ринок праці та споживчий попит. З вичерпанням тимчасових чинників ці фундаментальні фактори стримуватимуть зростання інфляції в наступні роки. Відтак провідні центробанки й надалі проводитимуть м’яку монетарну політику. Натомість центральним банкам в країнах з ринками, що розвиваються буде важче ігнорувати сплеск інфляції у 2021 році, ураховуючи коротшу історію інфляційного таргетування та менш заякорені очікування, зазначають в НБУ.

Ми вирішили висвітлити, як світова інфляція впливає на ціни, а також тривалість зазначених ефектів.

Енергетичний інфляційний чинник

Поліпшення перспектив відновлення світової економіки в умовах безпрецедентних фіскальних і монетарних стимулів спровокувало зростання інфляційних очікувань. Згідно з квітневим прогнозом МВФ, лише у розвинених країнах інфляція у 2021 році досягне одного з найвищих рівнів за останні 10 років. Проте у короткостроковій перспективі її динаміка значною мірою зумовлюватиметься низкою тимчасових факторів, тоді як фундаментальний тиск залишатиметься слабким.

Одним із ключових факторів, що зумовлюватиме пришвидшення інфляції у 2021 році, є зростання вартості енергоносіїв (рис. 1).

Світова інфляція та її вплив на Україну: поточні фактори та прогноз

Рисунок 1 – Зміна ціни на нафту марки Brent, р/р, та внески енергії у річну зміну ІСЦ окремих країн, в. п.

Джерело: НБУ.

Лише з початку 2021 року світові ціни на нафту зросли більше, ніж на 30%. Відтак їх додатний внесок в інфляцію окремих країн – основних торгівельних партнерів України складатиме в середньому до 2 в.п. протягом наступних трьох місяців. Проте надалі очікується стабілізація цін на енергоносії завдяки нарощуванню пропозиції.

Продовольча інфляція

Продовольча інфляція, попри істотний поточний тиск з боку високих цін на зернові та олійні, загалом залишатиметься помірною. Це переважно пояснюватиметься ефектом бази порівняння – подорожчанням харчових продуктів торік на тлі ажіотажного попиту через пандемію та запровадженням експортних обмежень окремими країнами. Тиск на ціни цих товарів зменшиться з надходженням нових врожаїв, що вже спостерігається на ринку пшениці, зазначають в НБУ.

Базова інфляція пришвидшуватиметься внаслідок низької бази порівняння, а також частково через підвищення вартості фрахту та обмежену пропозицію окремих товарів проміжного споживання (наприклад, напівпровідників).

Варто зазначити, згідно з опитуваннями щодо ділових очікувань, у лютому виробничі витрати й відпускні ціни у світі зростали найшвидшими темпами за останні 10 років синхронно в промисловості та секторі послуг (за винятком Єврозони та Японії).

Світова інфляція та її вплив на Україну: поточні фактори та прогноз

Рисунок 2 – Індекс витрат на морські контейнерні перевезення, зміна з початку року, % (станом на 21.04.2021)

Джерело: НБУ.

Водночас морські перевезення з Азії у Північну Америку та у Європу подорожчали більш ніж удвічі, у порівнянні з початком 2020 року. Причиною була нестача морських контейнерів і основного обладнання в китайських портах в умовах переривання ланцюгів постачання та обмеженість виробництва через карантинні обмеження.

Зниження попиту та обсягів споживчих витрат

Торік з огляду на епідемічну невизначеність істотно знизилися обсяги споживчих витрат. Фіскальні заходи підтримали номінальні доходи, однак домогосподарства акумулювали значні заощадження (лише у США їх «надлишок» оцінили у 1.6 трлн дол).

Послаблення карантину та поступ у вакцинації можуть призвести до тимчасового надолуження споживання, насамперед у секторі послуг. Проте загалом використання заощаджень буде повільним, особливо в країнах, де номінальні доходи знизилися у 2020 році, ураховуючи слабкість ринків праці та різний темп вакцинації серед країн (унаслідок чого зберігатимуться ризики спалахів захворюваності та посилення карантинних обмежень).

Світова інфляція та її вплив на Україну: поточні фактори та прогноз

Рисунок 3 – Розподіл зміни номінального доходу за окремими категоріями, в. п.

Джерело: НБУ.

У 2022–2023 роках інфляцію визначатимуть фундаментальні чинники, а саме ситуація на ринку праці та інфляційні очікування. Скасування карантину сприятиме приросту відпрацьованих годин у «контактних» секторах економіки, однак ринок праці залишатиметься слабшим, ніж до кризи.

У країнах Євросоюзу програми компенсацій зарплат підтримали рівень зайнятості у 2020 році, однак їх завершення в умовах відносно слабкої економіки може призвести до збільшення безробіття. Це стримуватиме зростання заробітних плат і, відповідно, інфляційний тиск.

Світова інфляція та її вплив на Україну: поточні фактори та прогноз

Рисунок 4 – Зміни в робочій силі, кількості зайнятих та годинах роботи у IV кварталі 2020 року, % р/р

Джерело: НБУ.

Натомість у США завдяки очікуваному стрімкому відновленню економіки ринок праці зміцнюватиметься. Так, консенсус-прогноз голів ФРБ свідчить про повернення безробіття у США до свого нейтрального рівня та закриття від’ємного розриву ВВП вже у 2022 році. На тлі переходу ФРС до таргетування середньої інфляції, це привело не лише до повернення інфляційних очікувань до докризового рівня, а і їх зростання вище цілі у 2%.

В підсумку варто зазначити, упродовж минулого року спостерігалося стрімке зростання потенціалу відкладеного попиту у багатьох країнах, що може розглядатися як ризик різкого зростання інфляції. Причинами цього стало збільшення попиту на ліквідні активи та заощадження внаслідок невизначеності щодо поширення коронавірусу та тривалості карантину. Вагому роль у цьому відіграли також стимулюючі заходи урядів (у тому числі виплати населенню, надання кредитних гарантій, програми кількісного пом’якшення тощо). Утім матеріалізація цього ризику буде залежати від швидкості витрачання домогосподарствами та компаніями накопичених заощаджень і резервних коштів відповідно.

Ураховуючи тимчасовий характер пришвидшення інфляції, провідні центральні банки продовжуватимуть м’яку монетарну політику, проте зменшать обсяги викупу цінних паперів у 2022 році (ЄЦБ, Банк Японії) або ж припинять його зовсім (ФРС, Банк Англії). Своєю чергою, центральним банкам країн з ринками, що розвиваються, зокрема в Україні, буде важче ігнорувати тимчасовий сплеск інфляції у 2021 році, ураховуючи коротшу історію інфляційного таргетування та менш заякорені очікування. Як наслідок, у країнах з ринками, що розвиваються очікується поступова нормалізація монетарної політики.

 

Джерело

Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Головні новини тижня