Від початку повномасштабної війни в Україні сотні міжнародних компаній згорнули свою роботу на території Росії. Частина ж продовжує працювати, поповнюючи бюджет ворога чималими податками.
Про те, які компанії продовжують працювати на російському ринку – розповідає Politnews.
Який відсоток компаній покинув Росію
На початку повномасштабного вторгнення частина компаній практично одразу згорнула свою діяльність на території Росії, тоді як іншим, зокрема Carlsberg чи IKEA, знадобилися роки, щоб остаточно ухвалити відповідне рішення.
Звісно, були й ті, хто лише створював видимість виходу з ринку. Серед них, наприклад, Mondelez International, яка виробляє Oreo та Milka, а також Raiffeisenbank.
Згідно з даними Університету Сент-Галлена, до кінця 2022 року співпрацю з країною-терористом припинили менше ніж 9% із понад 3 тисяч іноземних компаній, які були проаналізовані.
Протягом наступних 3,5 років співвідношення між тими, хто залишив РФ, і тими, хто продовжив роботу, майже не змінилось. У 2024-му ринок ворога покинули ще понад 160 міжнародних компаній, серед яких Carlsberg, Unilever та IKEA.
Станом на липень 2025-го, російський ринок повністю покинули 503 компанії, які до початку повномасштабного вторгнення вони забезпечували роботою близько 590 тисяч працівників у Росії й мали річний дохід у 110 мільярдів доларів.
Нині ж у Росії продовжують роботу 2,3 тисячі бізнесів. Ще 1,3 тисячі зменшили масштаби роботи, або ж перебувають на стадії виходу. Попри зниження сумарного виторгу після початку війни сплачений компаніями податок на прибуток зріс, але це можна пояснити посиленням податкового тиску.
У звіті B4Ukraine, KSE Institute та Squeezing Putin зазначається, що торік сукупний дохід іноземних компаній у Росії складав 201 мільярд доларів, але це майже не відрізняється від показників 2023-го. Водночас чистий прибуток сягнув максимальних цифр за останні три роки – 19,5 мільярда доларів. Також протягом минулого року компанії, які продовжують бізнес на території Росії, перерахували до бюджету країни-терориста щонайменше 20 мільярдів доларів, а від початку повномасштабної війни – понад 60 мільярдів, що складає майже половину цьогорічного військового бюджету агресора.
Американські та німецькі “внески”
Компанії США й Німеччини, які є одними з найбільших донорів України, залишаються провідними корпоративними донорами військової економіки Росії. У 2024-му дохід американського бізнесу склав 19% від сукупного доходу іноземних компаній у РФ. Згідно з даними аналітиків:
- з 325 компаній США, які працювали у РФ на початку 2022-го, більшість продовжує вести свій бізнес;
- 387 заявили про плани покинути російський ринок чи скоротити масштаби роботи;
- 96 остаточно вийшли з російського ринку шляхом продажу активів або ліквідації бізнесу.
Водночас у 2024-му американські компанії сплатили до російського бюджету 1,2 мільярда доларів, попри те, що у 2021 році ця цифра складала 915,7 мільйона доларів. Частина з них й надалі домінують в окремих сегментах ринку країни-терориста: Philip Morris – у тютюновому, PepsiCo – у харчових продуктах і напоях, а Mars, Procter & Gamble – у товарах широкого вжитку.
Також у Росії продовжують бізнес 248 німецьких компаній, що становить 55% від загальної кількості до початку повномасштабної війни. Повністю припинили діяльність 74 підприємства. Також торік німецькі компанії сплатили до бюджету 594 мільйони доларів податків.
Загалом у 2024-му компанії з країн ЄС перерахували до бюджету ворога 2,64 мільярда доларів податків, попри те, що блок утримує чітку антиросійську позицію.
Після виходу частини західних брендів їхні позиції почали займати компанії з Китаю та Туреччини, передусім у сферах автомобілебудування та технологій. Серед 20 іноземних компаній із найбільшими доходами у 2024 році шість виявилися китайськими, і п’ять із них представляли автопром.
Банківський сектор
Як стверджують експерти KSE, наразі банківський сектор залишається одним з найбільших джерел доходів для російського бюджету, частково рятуючи його від санкційних втрат та обмежень на експорт.
Протягом поточного року іноземні банки, які продовжували роботу у Росії, отримали понад 3,4 мільярда доларів прибутку. Попри те, що їхня частка в активах банківської системи ворога впала до 2,72% – вони забезпечили 7,86% прибутку у секторі. Лідером серед них став Raiffeisen Bank, який забезпечив 3,5% загального прибутку. Попри обіцянки вийти з ринку країни-терориста, а також тиск Європейського центробанку, він продовжує інвестувати в державні й приватні структури, які сьогодні перебувають під санкціями. У тому ж числі заробляє на компаніях, які працюють на потреби російської армії.
Окрім Raiffeisenbank відзначились:
- китайський ICBC Bank заробив 370 мільйона доларів;
- угорський OTP Bank – 350 мільйонів доларів;
- Bank of China – 144 мільйони доларів;
- China Construction Bank – 40 мільйона доларів.
Попри часткове згортання бізнесу деякими банками, а також поступовий вихід з російського ринку – сумарний прибуток установ зріс на понад 15% у порівнянні з 2023 роком. Зокрема вони продовжують перераховувати у ворожий бюджет чималий податок – близько 1,28 мільярда доларів у 2024 році.
Споживчі товари швидкого обігу
Тим часом сектор споживчих товарів швидкого обігу (FMCG) залишився лідером за рівнем доходів, заробивши 32,7 мільярда доларів й сплативши 670 мільйона доларів. Серед найбільших “гравців” – Mars, Nestlе, Procter & Gamble, Leroy Merlin та Metro.
Виробники харчових продуктів, напоїв, алкоголю та тютюнових виробів у 2024-му отримали сукупний дохід у 71,4 мільярда доларів й сплатили до бюджету Росії 1,67 мільярда доларів податків.
Водночас частина з них так досі й не виконала обіцянок вийти з російського ринку. Наприклад, PepsiCo продовжила продажі, пропонуючи перейменовані версії напоїв, а згодом навіть відкрила новий завод із виробництва снеків. Цікаво й те, що у 2023-му її дочірня компанія “Вимм-билль-дан” збільшила прибуток у 2,6 раза, а загальний обсяг продажів групи зріс на 26% і досяг 4,7 мільярда доларів.
Також відзначилась й Coca-Cola Co. Попри те, що компанія офіційно зупинила пряму діяльність у РФ після початку повномасштабного вторгнення, у 2024 році вона подала три заявки на реєстрацію товарних знаків Coca-Cola, Sprite і Fanta, пояснюючи це потребою захисту інтелектуальної власності.
Ще у 2022-му компанія закликала партнерів у Росії вилучити продукцію з полиць, припинити постачання сиропів і зупинити виробництво. Втім, згодом з’явився бренд “Добрый Cola”, який продається в банках того ж червоного кольору й фактично не відрізняється від смаку “оригіналу”. Продажі “копії” запустила компанія Multon Partners, яка й раніше займалась розливом кока-коли у Росії. Остання ж стала лідером серед газованих напоїв у Росії, зайнявши 13% ринку. У 2023 році прибуток Multon Partners перевищив 111 мільйонів доларів.
Приховування фінансової звітності
Також аналітики вказують на тенденції до згортання публікації фінансової звітності іноземними компаніями, які працюють у Росії. Згідно з даними KSE Institute, зі 100 найбільших іноземних компаній, які вели бізнес у РФ у 2021 році, у 2023-му – відзвітували лише 86, а вже наступного року ця цифра зменшилася удвічі – до 43.
У випадку з Metro – компанія оприлюднює звітність, включно зі сплаченими податками, не деталізуючи їх за окремими країнами.
Тим часом компанія-шортселлер Hindenburg Research звинуватила польського ритейлера LPP (бренди Reserved, Cropp, Sinsay), заявивши, що той лише формально продав свій бізнес у РФ, фактично зберігши контроль над підприємствами. На думку Hindenburg Research, продаж активів міг бути фіктивним, а маніпуляції зі звітністю здійснювалися шляхом віднесення виторгу з Росії до категорії “інше”. Сам ритейлер ці звинувачення відкинув.
Втім, можливо, що відмова від повного розкриття фінансової звітності може бути спробою компаній мінімізувати репутаційні ризики.
