Стабільність валютного ринку: курсові коливання та їх вплив на українських експортерів

Стабільність валютного ринку: курсові коливання та їх вплив на українських експортерів

Обсяг світової торгівлі активно зростає з липня, що позитивно впливає на стабільність валютного ринку. Але, обсяг торгівлі залишаються нижчим допандемічного рівня на 3-4% (за розрахунками нідерландського Centraal Planbureau станом на серпень 2020 року).

Протягом 2020 року валютний ризик не реалізувався, а повільні процеси дедоларизації продовжувалися попри розгортання кризи в умовах пандемії COVID-19. Проте у перспективі ймовірні погіршення якості кредитних портфелів банків та наростання державного боргу.

З огляду на приведені вище фактори, можна зазначити, що кон’юнктура формується на користь експортерів. Навіть більше, курс гривні до ключових світових валют не є вирішальним фактором прибутковості експортерів. Ключовий чинник – це ціни на сировинні товари. Наслідки зміцнення або послаблення гривні для прибутковості зазвичай нівелюються через валютну складову в собівартості виробництва та вплив на переоцінку боргу.

Ми вирішили розкрити особливості курсових чинників, та їх впливу на українських експортерів.

Вплив режиму плаваючого валютного курсу

Режим фіксованого валютного курсу, що діяв до 2015 року в Україні, протягом минулих криз обумовлював неконтрольовану девальвацію гривні під тиском накопичених дисбалансів.

Неконтрольована девальвація гривні мала суттєвий негативний вплив на економіку. З метою забезпечення цінової та фінансової стабільності Нацбанк запровадив інфляційне таргетування та режим плаваючого курсу. Відтоді спостерігалися епізоди помітного послаблення та укріплення валютного курсу, що викликало занепокоєння з приводу прибутковості експортерів.

Для оцінки впливу курсових коливань гривні на експортерів здійснено аналіз найбільших галузей, які реалізують продукцію на зовнішніх ринках: металургію, машинобудування, сільське господарство та олійножирову промисловість, а також 720 публічних компаній з відповідних галузей, які дають третину експортного виторгу України (рис. 1).

Рисунок 1 – Валютний курс та рентабельність за EBITDA експортних галузей

Джерело: НБУ.

Результати аналізу, проведеного аналітиками Нацбанку, свідчили про слабкий зв’язок між зміною валютного курсу та прибутковістю експортерів.

Проте визначальним чинником прибутковості здебільшого були ціни на міжнародних сировинних ринках, адже більшість українських експортерів спеціалізується саме на експорті сировинних товарів.

Незначна статистична залежність пояснюється тим, що 50-70% собівартості експортерів мають пряму залежність від коливання обмінного курсу. Це імпортні товари або ж сировина, вартість якої визначається на світових ринках у доларах, а внутрішні ціни у гривні швидко реагують на зміну світових цін.

Отже, зниження або зростання доходів у гривні значною мірою компенсується зміною витрат. Зміна курсу на 1% реалізується в паралельну зміну прибутковості EBITDA експортної компанії на 0.2% в аналогічному періоді. Для більшості підприємств навіть після значних змін обмінного курсу прибутковість бізнесу нормалізується за один-два роки внаслідок корекції цін в структурі собівартості.

Вплив на підприємства з довгим виробничим циклом

Для певних експортних галузей притаманний довгий виробничий цикл. Відповідно вплив зміни курсу на грошові потоки експортера менший, ніж на прибуток в результаті бухгалтерської переоцінки. Це пояснюється правилами обліку: до собівартості насамперед враховуються найстаріші запаси, придбані за старими цінами.

Рисунок 2 – Зміна квартального EBITDA, валютного курсу та цін на сировинні товари

Джерело: НБУ.

Більшість українських експортерів залучає кредити в іноземній валюті. Отже, зміна обмінного курсу збільшує боргове навантаження під час девальвації. Наприклад, більшість українських експортерів зазнали значних збитків від переоцінок під час криз 2008-2009 років та 2014-2016 років.

Рисунок 3 – Частка експорту у виторгу за 2019 рік та валютний борг експортних галузей станом на 1 січня 2020 року

Джерело: НБУ.

На рисунку (рис. 3)  проілюстровані, частка експорту у виторгу за 2019 рік та валютний борг експортних галузей станом на 1 січня 2020 року (розмір кола – дохід галузі). Втрата доходів разом із переоцінкою боргу змусили навіть найстійкіші компанії до реструктуризації.

В підсумку варто зазначити, результатом зваженої монетарної політики та вільного курсоутворення також стали найнижчі за всю історію відсоткові ставки. Це поліпшило доступ підприємств, у тому числі експортерів, до кредитних ресурсів.

Джерело