Зв'язок з нами

ГРОШІ

Ринок праці: за рік залишилися без роботи понад 1 млн простих українців

Ринок праці: за рік залишилися без роботи понад 1 млн простих українців

Ринок праці: за рік залишилися без роботи понад 1 млн простих українців

У листопаді 2020 року зростання номінальних заробітних плат сповільнилося (до 12.2% р/р) на тлі посилення карантину (запровадження «карантин вихідного дня») та невизначеності щодо введення локдауну. Про це повідомив НБУ в макроекономічному та монетарному огляді за грудень 2020 року.

На тлі посилення інфляційного тиску темпи зростання реальних заробітних плат також знизилися (до 8.1% р/р).

Попит та пропозиція робочої сили послабилися, зокрема через сезонний чинник та високу захворюваність. Кількість зайнятого населення у віці 15-70 років у III кварталі 2020 року, у порівнянні з III кварталом 2019 року, скоротилася на 1,0 млн осіб, йдеться в повідомленні Держзайнятості.

Ми вирішили висвітлити дані Держслужби зайнятості щодо впливу кризи на стан ринку зайнятості та рівня життя  простих українців.

Погіршення доходів домогосподарств та зайнятості населення

Запроваджені з березня 2020 року карантинні обмеження у II кварталі на 7.2% р/р істотно знизили реальний наявний дохід населення. Вагомим фактором стало різке зростання рівня безробіття, яке сягнуло 10.3% у першому півріччі.

Різке скорочення діяльності бізнесу через карантин, невизначеність, а відповідно очікування тривалого економічного спаду та погіршення фінансового стану підприємств скорочувало попит на працівників, включно із неформально зайнятими.

Загальна заробітна плата тимчасово зменшилася в реальному вимірі. На реальний наявний дохід також негативно вплинуло й зменшення на чверть отриманої з-за кордону зарплати тимчасових трудових мігрантів. Закриття кордонів змусило багатьох із них повернутися в Україну.

Після послаблення карантинних обмежень у III кварталі та завдяки швидкій адаптації бізнесу до нових умов основні складові доходу населення знову зростають. На збільшення зарплати вплинуло підвищення МЗП та відповідна індексація зарплати насамперед у бюджетній сфері, а також зростання доходів ІТ-працівників. Поряд із цим збільшуються й соціальні допомоги, зокрема завдяки тимчасовим виплатам по безробіттю під час карантину «одноосібним»  ФОПам та їхнім найманим працівникам. Пом’якшення карантину полегшило перетин кордону та надало можливість повернутися до роботи за кордоном. Тому значною мірою відновилися надходження від заробітчан – після незначного падіння в III кварталі спостерігається їхній приріст у жовтні.

Офіційний ринок зайнятості

Кількість безробітних українців під час коронакризи, згідно з офіційними даними, зросло на 1 мільйон осіб. Про це повідомляє Державний центр зайнятості.

Ринок праці: за рік залишилися без роботи понад 1 млн простих українців

Рисунок 1 – Рівень зайнятості

Джерело: Державний центр зайнятості.

Відтак кількість зайнятого населення у віці 15-70 років у III кварталі 2020 року, у порівнянні з III кварталом 2019 року, скоротилася на 1,0 млн осіб та становила 15,9 млн осіб. Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років скоротився з 59,3% до 56,1%.

Зайнятість в неформальному секторі економіки

Кількість громадян у віці 15-70 років, зайнятих у неформальному секторі економіки, за 9 місяців 2020 року, у порівнянні з відповідним періодом 2019 року, скоротилася на 218 тис. осіб та становила 3,3 млн осіб, або 20,5% усіх зайнятих громадян.

Ринок праці: за рік залишилися без роботи понад 1 млн простих українців

Рисунок 2 – Структура зайнятих у неформальному секторі за видами економічної діяльності

Джерело: Державний центр зайнятості.

Серед видів економічної діяльності, найбільш поширеною неформальна зайнятість була у сільському, лісовому та рибному господарствах (45%), у будівництві (17%), а також в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів (16%).

Щодо обсягів безробіття (за методологією МОП)

Кількість безробітного населення (за методологією МОП) у віці 15-70 років за 9 місяців 2020 року, у порівнянні з 9 місяцями 2019 року, зросла на 182 тис. осіб та становила 1,6 млн осіб.

Рівень безробіття населення (за методологією МОП) у віці 15-70 років зріс з 8,1% до 9,3% робочої сили. Зростання рівня безробіття відбулося в усіх регіонах.

Найнижчий рівень безробіття спостерігався у Харківській (5,9%), Київській (6,8%), Одеській (6,9%) областях та місті Києві (6,6%), а найвищий – Кіровоградській (12,5%), Волинській (12,4%), Донецькій (14,7%) та Луганській (15,4%) областях.

Зростання рівня безробіття відбулося серед громадян усіх вікових груп. Найнижчий рівень безробіття спостерігався серед осіб у віці 30-34 роки (8,0%), водночас серед молоді до 25 років цей показник становив 19,3% робочої сили відповідного віку (удвічі вище, ніж серед усього населення).

У сільській місцевості — кількість безробітного населення зросла на 81 тис. осіб (до 564 тис. осіб), рівень безробіття зріс з 8,6% до 10,2% робочої сили.

Серед жінок кількість безробітних зросла на 94 тис. осіб (до 748 тис. осіб), а рівень безробіття зріс з 7,6% до 8,9% робочої сили, серед чоловіків кількість безробітних зросла на 88 тис. осіб (до 895 тис. осіб), а рівень безробіття зріс з 8,5% до 9,7%.

Ринок праці: за рік залишилися без роботи понад 1 млн простих українців

Рисунок 3 – Обсяги безробіття (за методологією МОП)

Джерело: Державний центр зайнятості.

Кількість безробітного населення (за методологією МОП) у віці 15-70 років у III кварталі 2020 року, у порівнянні з III кварталом 2019 року, зросла на 340 тис. осіб та становила 1,7 млн осіб. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) у віці 15-70 років зріс з 7,3% до 9,5% робочої сили.

Для порівняння, варто зазначити, що рівень безробіття в країнах ЄС зріс з 6,3% до 7,6%, зокрема серед молоді у віці до 25 років – з 14,5% до 17,4% робочої сили відповідного віку. Зростання обсягів та рівня безробіття відбулося як у міських поселеннях, у сільській місцевості так і серед жінок та чоловіків. У міських поселеннях кількість безробітного населення у віці 15-70 років зросла на 101 тис. осіб (до 1 079 тис. осіб), а рівень безробіття зріс з 7,9% до 8,9%.

Плани масового вивільнення працівників

Протягом січня-листопада 2020 року роботодавці подали інформацію щодо запланованого масового вивільнення 252 тис. працівників, що на 73 тис. (або 40%) більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Ринок праці: за рік залишилися без роботи понад 1 млн простих українців

Рисунок 4 – Кількість осіб, попереджених про заплановане масове вивільнення за видами економічної діяльності у січні-листопаді 2020 року

Джерело: Державний центр зайнятості.

Найбільша кількість попереджених про заплановане масове вивільнення збільшилася у Львівській області (20 тис.), у м. Києві (19 тис.), у Харківській (14 тис.) та Дніпропетровській (14 тис.) областях. Із загальної кількості попереджених про масове вивільнення становили працівники державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування (37%) та сфери охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (27%).

Вакансії станом на 1 грудня 2020 року

Станом на 1 грудня 2020 року послуги державної служби зайнятості отримували 1,1 млн громадян, з них 409 тис. осіб мали статус безробітного, що на 42% більше, ніж на відповідну дату 2019 року.

Станом на 1 грудня 2020 року кількість вакансій, заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості становила 58 тис. одиниць, що на 28% менше, ніж на відповідну дату минулого року. За видами економічної діяльності, більшість вакансій налічується на підприємствах переробної промисловості (21%), оптової та роздрібної торгівлі (14%), у сфері освіти (11%) та на транспорті (9%).

Ринок праці: за рік залишилися без роботи понад 1 млн простих українців

Рисунок 5 – Окремі характеристики зареєстрованих безробітних станом на 1 грудня 2020 року

Джерело: Державний центр зайнятості.

Суттєвим залишається дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили.  Станом на 1 грудня 2020 року, в середньому по Україні, на одне вільне робоче місце претендувало 7 безробітних (на 1 грудня 2019 року – 3 особи). Найбільша невідповідність попиту на робочу силу та її пропозиції у професійно-кваліфікаційному розрізі спостерігалася серед кваліфікованих робітників сільського господарства (на 1 вакансію претендувала 24 особи), службовців та керівників (21 особа), працівників сфери торгівлі та послуг (11 осіб), технічних службовців (10 осіб).

В підсумку варто зазначити, найбільших труднощів з працевлаштуванням зазнають представники таких професій: економіст, менеджер, юрист, оператор комп’ютерного набору, бухгалтер. Наприклад, для 2 796 безробітних економістів на сьогодні є 133 вакансії, для 1 319 безробітних юристів в наявності 60 вакансій, для 4 199 менеджерів зі збуту пропонується 275 вакансій, для 1697 безробітних операторів комп’ютерного набору – 58 вакансій, для 9 214 безробітних бухгалтерів — лише 754 вакансії.

Джерело

Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Головні новини тижня