Підтримка економіки та зайнятості в умовах COVID-19: основні аспекти державного фінансування

Підтримка економіки та зайнятості в умовах COVID-19: основні аспекти державного фінансування

Висхідна траєкторія економічного зростання на 5,5% у 2021 році є різким розворотом після глибокої рецесії 2020 року. Хоча, згідно з оцінками, обвал (-3,5%) виявився переоціненим й дещо менш серйозним, ніж передбачалося в попередніх прогнозах МВФ (-4,4%), що знаходить пояснення в більш активному, ніж очікувалося, зростанні у другій половині минулого року. Проте він залишається найглибшим спадом світової економіки в умовах мирного часу з часів Великої депресії, зазначають в МВФ.

Економіка України, згідно з останніми прогнозами, в поточному році майже надолужить втрати від коронакризи. Зі свого боку, Нацбанк поліпшив оцінку скорочення ВВП у 2020 році з 6% до 4,4%. З урахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів економічного відновлення, економічне зростання у 2021 році очікується на рівні 5.6%, зазначають в ICU.

Позитивні зміни прогнозу обумовлені появою вакцин проти коронавірусу, йдеться в січневому економічному огляді МВФ.  Утім, позитивні зміни прогнозу лише в межах 0,3 в.п. оскільки, оптимізм на тлі перспектив вакцинації нівелюють спалахи коронавірусу й послідуючі відповідно обмежувальні карантинні заходи, які негативно впливають на економічну активність.

Відтак одних заходів вакцинації замало, оскільки для забезпечення захисту найбільш вразливих домогосподарств та життєздатних компаній, а також підтримки стійкого й всеосяжного відновлення економіки необхідні рішучі дії з боку держсектору. Заходи органів державної влади мають бути комплексними на шляху до подолання пандемії та кризи, наголошують в МВФ.

Ми вирішили висвітлити економічні аспекти заходів політики української влади в умовах коронакризи.

Особливість поточної кризи та її подолання

Особливістю поточної кризи є вагомий внесок державного сектору у відновлення економіки.  Йдеться не лише про вітчизняну практику, а й міжнародні антикризові заходи. Нагадаємо, МВФ закликає продовжити підтримку населення та бізнесу допоки економіка не набуде стійкого відновлення.

Спрямування значних коштів бюджету на дорожню інфраструктуру та охорону здоров’я відбувалося переважно через нарощування поточних витрат бюджету.

Рисунок 1 – КСВ СЗДУ, поточні видатки Зведеного бюджету та будівництво інженерних споруд, % р/р

Джерело: НБУ.

Це, своєю чергою, зумовило стрімке зростання споживання сектору загальнодержавного управління (СЗДУ) у третьому кварталі 2020 року, яке тривало й у четвертому кварталі.

У результаті показники секторів із переважно бюджетним фінансуванням поліпшилися: ВДВ зростала у державному управлінні та обороні, охороні здоров’я, а в освіті – сповільнилося її падіння.

У 2020 році видатки бюджету на дорожнє господарство стали пріоритетними й стрімко зросли. Аналіз на основі тендерної документації свідчить, що для левової частки доріг передбачено поточний дрібний та середній ремонт, тож зростання цих видатків відображалося значною мірою як приріст державного споживання, а не валового нагромадження основного капіталу, зазначають в НБУ.

Збільшення видатків бюджету на інфраструктурні проєкти позначилося на зростанні будівництва, а саме на обсягах будівництва інженерних споруд, що включають зокрема транспортну інфраструктуру: залізниці, дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади, трубопроводи та комунікації, дамби (таблиця 1).

Таблиця 1 – Індекси будівельної продукції за видами

Джерело: ДССУ.

Згідно з повідомленням Держстату, у грудні 2020 року індекс будівельної продукції становив: сезонно скоригований (у порівнянні з листопадом 2020 року) – 98,8%; скоригований на ефект календарних днів (у порівнянні з груднем 2019 роком) – 108,2%.

У 2020 році, у порівнянні із 2019 роком, індекс будівельної продукції становив 104,0%, йдеться в повідомленні відомства.

Рисунок 2 – Індекси будівельної продукції, % р/р

Джерело: ДССУ.

Варто зазначити, обсяг виробленої будівельної продукції (виконаних будівельних робіт) підприємствами України у 2020 році становив 199,0 млрд. грн.

Нове будівництво склало 36,1% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, ремонт (капітальний та поточний) – 36,9%, реконструкція та технічне переоснащення – 27,0%.

Рисунок 3 – КСВ СЗДУ, поточні видатки Зведеного бюджету та будівництво інженерних споруд, % р/р

Джерело: НБУ.

Проте для виконання будівельних робіт галузь споживає продукцію й інших видів діяльності, тобто обумовлює непрямі ефекти впливу на інші види діяльності (добувної промисловості, гумової, пластмасової та іншої неметалевої продукції, користується послугами вантажного транспорту).

Нагадаємо, починаючи з листопада 2020 року, ситуація у транспортній галузі дещо поліпшилася. На тлі економічного відновлення, на діяльності транспортників більшою мірою позначилося покращення у секторі вантажних перевезень, що здебільшого підтримувалося пожвавленням попиту на вантажні перевезення залізничним видом транспорту з боку основних користувачів (окремі промислові підприємства, будівельна галузь та с/г господарство).

Інвестиційний попит

Падіння ВНОК у третьому кварталі 2020 року поглибилося до 23.8% р/р. За оцінками НБУ, у четвертому  кварталі падіння дещо сповільнилося.

Рисунок 4 – Загальна вартість тендерів на дорожні роботи, млрд грн

Джерело: НБУ.

Крім поширення захворюваності та невизначеності із розвитком пандемії, що відобразилося в слабких ділових очікуваннях підприємств, негативний вплив на інвестиції також мала невирішеність окремих питань в альтернативній енергетиці. Як наслідок у третьому кварталі тривало широкомасштабне падіння інвестицій майже за всіма видами діяльності, попри поліпшення фінансових результатів підприємств.

Значне зростання капітальних інвестицій продемонстрували лише поштова та кур’єрська діяльність завдяки розвитку служб доставки та онлайн-торгівлі.

Додатковим чинником спаду інвестицій у третьому кварталі стала відсутність інформації щодо введення в експлуатацію житлових та нежитлових будівель, пов’язана із реформуванням дозвільної системи в будівельній сфері та затримками в запровадженні електронної системи статистики будівництва.

В підсумку варто зазначити, на відміну від попередніх криз, поряд із приватним споживанням, вагомий внесок у відновлення економіки мало державне споживання. Проте динаміка інвестицій залишалася млявою через вплив епідемічної невизначеності на інвестиційну діяльність підприємств та особливості статистичного обліку у звітному році, зазначать в НБУ.

Джерело