Зв'язок з нами

ГРОШІ

Особливості коронакризи, або чому облікова ставка НБУ віддзеркалює реальність

Особливості коронакризи, або чому облікова ставка НБУ віддзеркалює реальність

Особливості коронакризи, або чому облікова ставка НБУ віддзеркалює реальність

Нинішня облікова ставка НБУ не відповідає економічним реаліям. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню розповів президент Українського аналітичного центру.

На думку експерта, розмір облікової ставки має прирівнюватися до показника інфляції. Однак Нацбанк не застосовує це правило в Україні. «З точки зору економічної теорії, облікова ставка повинна плюс-мінус дорівнювати інфляції. Згідно з прогнозом, інфляція за підсумками року складе близько 3%, а облікова ставка Нацбанку дорівнює 6%. Однак якщо інфляція становить 3%, то облікова ставка в теорії має становити 4, максимум 4,5%. Однак у нас все по-іншому, тому облікова ставка просто не працює. Хоча в принципі, справа не лише у рішенні НБУ. Облікова ставка в Україні не працює давно – ще з 2008 року, коли вдарила світова криза і ставка почала існувати окремо від банківської системи. Відтоді усі численні спроби відновити їхній зв’язок, не зазнали успіху», – зазначає експерт Українського аналітичного центру.

Проте не все так однозначно, як стверджує експерт, транслюючи правила економічної теорії на поточну кризу, адже коронакриза не схожа на жодну з економічних потрясінь минулих років. Відтак правила піддаються певній корекції, як і у випадку з рішеннями НБУ щодо ключової ставки.

Ми вирішили висвітлити особливості інфляційних тенденцій в умовах коронакризи, які обумовили ухвалення рішення зберегти облікову ставку НБУ на рівні 6 %.

Ефекти пандемії зумовлюють низьку інфляцію у 2020 році

За останні два місяці споживча інфляція прискорилася для загального індексу споживчих цін – до 3.8% р/р, та до 3.9% р/р для базового ІСЦ у листопаді 2020 року.

Це в основному зумовлено впливом низької статистичної бази 2019 року, у той час, як інфляційний тиск залишався помірним й навіть був нижчим у порівнянні з прогнозом. Обидва показники з початку року перебувають нижче цільового діапазону НБУ 5% +/- 1 в.п. До таких висновків прийшли експерти  ICU.

Особливості коронакризи, або чому облікова ставка НБУ віддзеркалює реальність

Рисунок 1 – Інфляційні очікування, % р/р

Джерело: ICU.

Очікування експертів ICU базуються на припущенні, що інфляція буде продовжувати зростати і як загальний ІСЦ, так і базовий ІСЦ, імовірно, дещо перевищать нижню межу цільового діапазону НБУ 4% у грудні 2020 року.

Особливості коронакризи, або чому облікова ставка НБУ віддзеркалює реальність

Рисунок 2 – Загальний та базовий ІСЦ, % р/р

Джерело: ICU.

Існує декілька причин, чому у 2020 році інфляція залишалася слабкою, а Нацбанк зіштовхнувся з нетрадиційним для себе завданням, а саме – стимулювання підвищення цін.

Як стверджують експерти ICU, досить тривалий час, попри всі монетарні та фіскальні стимули, вплив пандемії COVID-19 на інфляцію виявився надзвичайно антиінфляційним. Такі тенденції спостерігалися не лише в Україні, а й у всьому світі.

В Україні на зазначені тенденції указує падіння або незначне зростання цін на одяг та взуття (-6.1% р/р у листопаді 2020 року), відпочинок та культуру (-1.1% р/р), предмети домашнього вжитку та побутову техніку (+0.5% р/р). Також на відміну від інших країн, в яких продовольча інфляція спостерігалася відносно високою внаслідок нееластичного попиту, в Україні зростання цін на продовольчі товари було слабким в здебільшого через істотну пропозицію овочів та інших харчових продуктів.

Кризовий фактор низької інфляції: зміна структури споживчих витрат

В період коронакризи сильно вирізняється  ще один цікавий фактор низької інфляції, який пов’язаний зі проблемами вимірювання в періоди, коли споживачі різко змінюють структур у своїх витрат, йдеться у звіті ICU.

З огляду на те, що ваги індексу споживчих цін (ІСЦ) не оновлюються належним чином, офіційні дані ІСЦ недооцінюють фактичні зміни вартості життя населення.

Особливості коронакризи, або чому облікова ставка НБУ віддзеркалює реальність

Рисунок 3 – Зміни компонент ІСЦ у жовтні 2020 р. (% р/р) та зміни частки витрат домогосподарств у 1П20 (в.п. р/р)

Джерело: ICU.

Наприклад, зафіксоване різке зниження витрат населення на одяг та взуття під час пандемії, але падіння цін було враховано при розрахунку ІСЦ на основі розподілу видатків домогосподарств у 2018 році. Експерти  ICU здійснили оцінку відповідного ефекту, порівнявши структуру витрат у першому півріччі 2019 та першому півріччі 2020 року (за даними СНР) та відповідно здійснили коригування ваги, що використовується для розрахунків ІСЦ.

Результати розрахунків показали, що справжня інфляція повинна бути вище офіційного показника ІСЦ приблизно на 0.14 в.п., що трохи нижче у порівнянні з середніми оцінками 0.23-0.32 в.п., які отримав Reinsdorf (2020) для 83 країн.

Нижчий показник для України можна пояснити незвично низькою продовольчою інфляцією, тоді як у 69 з 83 країн у Reinsdorf (2020) зростання цін на харчові продукти було більш інтенсивним, ніж загальний ІСЦ. Крім того, експерти використовували для розрахунків дуже агреговані дані, тоді як використання більш дезагрегованих показників може призвести до ще більш істотної розбіжності між «справжнім» та офіційним ІСЦ.

Прогноз інфляції біля верхньої межі цільового діапазону впродовж 2021 року

Інфляція, найімовірніше, буде продовжувати зростати в найближчі місяці, й очікується, що вона буде коливатися близько 6% верхньої межі цільового діапазону протягом більшої частини 2021 року.

На зростання інфляції впливатиме швидке відновлення реальної зарплати й розвиток роздрібної торгівлі, підвищення мінімальної заробітної плати на 20% у січні 2021 року, зростання світових цін на сировинні товари, зокрема ціни на харчові продукти, перманентне зростання цін на енергоносії та їх перенесення на внутрішні ціни на паливо, газ та компослуги.

Нагадаємо, зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в листопаді 2020 року відбулося на 8,0%. Чергове зростання тарифів на ЖКП було зумовлено здебільшого підвищенням цін на природний газ — на 26,7%, а також тарифів на опалення – на 8,6%.

Водночас експерти зазначають кілька факторів, які стримуватимуть зростання інфляції. По-перше, більш суворі карантинні заходи в 4кв20 та 1кв21 стримуватимуть зростання цін, через слабкий попит, особливо для контактних послуг, одягу та взуття. По-друге, прогнозні оцінки покращено щодо курсу гривні з урахуванням більш м’яких фінансових умов для країн, що розвиваються, та сприятливіших умов торгівлі. По-третє, недоотримання офіційного фінансування та обмежена можливість запозичення коштів на внутрішньому ринку утримує уряд від значних фіскальних витрат наприкінці року принаймні у порівнянні з сумами, передбаченими Законом про державний бюджет. По-четверте, уряд відклав з липня на грудень 2021 рік наступний етап підвищення мінімальної заробітної плати до 6.5 тис. грн.

В підсумку варто зазначити, експерти й надалі прогнозують виважену монетарну політику Нацбанку та нижчу ймовірність значного монетарного послаблення у 2021 році, що підтверджується, зокрема, відносно заякореними інфляційними прогнозами та очікуваннями різних груп економічних агентів.

Нагадаємо, у четвертому кварталі 2020 року погіршення епідемічної ситуації та посилення карантинних обмежень стримуватимуть відновлення економіки. Про це йдеться в коментарі НБУ щодо рівня ВВП у III кварталі 2020 року.  Високочастотні індикатори свідчать про погіршення споживчих настроїв та ділових очікувань, хоча зовнішня кон’юнктура залишається переважно сприятливою для українських підприємств. Значний внесок у падіння ВВП зберігатиме сільське господарство. Водночас певним компенсатором може стати подальше пом’якшення фіскальної політики та збільшення витрат бюджету на соціальну підтримку, медицину та дорожню інфраструктуру, йдеться в повідомленні Нацбанку.

Джерело

Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Головні новини тижня