Зв'язок з нами

ГРОШІ

Фінансування медицини: нові видатки та тлі минулих зловживань

Фінансування медицини: нові видатки та тлі минулих зловживань

Фінансування медицини: нові видатки та тлі минулих зловживань

Уряд схвалив проєкт розпорядження «Про погодження розподілу додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я між місцевими бюджетами у 2021 році». Про це повідомляє пресслужба Мінфіну.

Майже 6 млрд грн додаткової дотації отримають заклади освіти та охорони здоров’я, йдеться у повідомленні.

Проте, на тлі оптимістичних заяв та намірів розв’язати проблеми недофінансування системи охорони здоров’я, аудиторські перевірки контролюючих органів вражають масштабами виявлених зловживань.

Як недавно стало відомо, шість пілотних регіонів у 2019 році використали неефективно або з порушенням законодавства третину з 1 млрд грн бюджетних коштів на розвиток екстреної медичної допомоги (ЕМД). Про це нещодавно повідомила Рахункова палата.

Фінансування закладів охорони здоров’я у 2021 році

Парламент в другому читанні ухвалив в цілому проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік». В бюджеті поточного року не були враховані бюджетні пропозиції, які надсилалися МОЗ України на суму видатків галузі, що становили до 296 млрд грн.

Ухвалений документ у другому читанні передбачав видатки на медицину, що становлять 159 млрд грн, з яких 123 млрд грн виділено на реалізацію програми медичних гарантій. Попри те, що Міністр охорони здоров’я України та Комітет парламенту з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування просили виділити на реалізацію цієї програми хоча б до 225 млрд грн. Йдеться про забезпечення виконання вимоги ст. 4 Закону України від 09.10.2017 р. № 2168, якою передбачено, що обсяг фінансування програми медичних гарантій не повинен бути меншим за 5 % ВВП України.

Відтак в бюджеті 2021 року виділено коштів на фінансування Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками виділено 116 млн. грн., на вакцинацію населення проти COVID-19 передбачається  2.6 млрд грн; на розвиток екстреної медичної допомоги – 2 млрд грн; на лікування громадян за кордоном – 700 млн. грн; централізовані закупівлі ліків становлять – 10.3 млрд грн; і фінансування Національної академії медичних наук становить – 4.9 млрд. грн та інше.

Як зазначалося вище,  схвалений Урядом проєкт розпорядження розроблений з метою забезпечення виконання норм частини п’ятої статті 1036 Бюджетного кодексу України. Зокрема, згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено додаткову дотацію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення переданих із державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я в обсязі 5,9 млрд грн, яка розподілена між обласними бюджетами.

З метою забезпечення виконання цієї норми Кодексу проєктом розпорядження передбачається погодити розподіл додаткової дотації, здійснений облдержадміністраціями у визначеному ними порядку, між місцевими бюджетами відповідної області, йдеться в повідомленні відомства.

Отже, яка частина з ухвалених 5,9 млрд грн. буде направлено на потреби медиків, невідомо, проте, факти деяких зловживань в цій галузі чітко конкретизувалися у висновках матеріалів проведених аудиторських перевірок.

Третину з 1 млрд на екстрену медицину використали неефективно та з порушеннями

Шість пілотних регіонів у 2019 році використали неефективно або з порушенням законодавства понад 300 млн грн бюджетних коштів на розвиток екстреної медичної допомоги (ЕМД). Про це повідомила Рахункова палата України за результатами аудиту ефективності використання коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, спрямованих на розвиток системи екстреної медичної допомоги.

Для розвитку екстреної медичної допомоги Вінницької, Донецької, Одеської, Полтавської, Тернопільської області та м. Київ – у 2019 році загалом використали 1 млрд гривень. З них 781 млн грн – субвенція з державного бюджету, а 261 млн грн – співфінансування з місцевих бюджетів. При цьому 115 млн грн субвенції повернули до держбюджету як невикористані, йдеться в повідомленні відомства.

Коштом бюджетного фінансування, пілотні регіони придбали 433 спеціалізованих санітарних автомобілі для центрів екстреної медичної допомоги, виготовлених на базі вантажних автомобілів, та 36 навчальних манекенів для центрів підготовки медпрацівників.

В результаті перевірки встановлено, що 252 млн грн субвенції використані неефективно, а 86 млн грн – з порушенням законодавства, що загалом становить майже третину загальних видатків на розвиток екстреної медичної допомоги.

Відтак вартість автомобілів екстреної медичної допомоги одного й того ж типу істотно різнилась у різних областях. Перевіркою встановлений факт віднесення самих автомобілів екстреної медичної допомоги до медичних виробів, внаслідок чого постачальники одержали податкові пільги з податку на додану вартість; обмеження конкуренції; незастосування покупцями штрафів щодо продавців за несвоєчасне постачання автомобілів або їх неналежну якість.

У відомстві вважають, що змінна механізму закупівлі й стимулювання участі у ній інших виробників, які є на ринку, дозволило б державі зекономити значні обсяги бюджетних коштів.

Аудитом встановлено, що вартість придбання автомобіля для екстреної медичної допомоги типу В становить від 1,96 млн грн, а типу С – від 2,85 млн грн і вище. Водночас поставлені автомобілі типів В і С мають між собою відмінності здебільшого лише двома-трьома опціями – насамперед наявністю апарату штучної вентиляції легень (ШВЛ) та іншою конструкцією приймального пристрою для транспортування пацієнта. Проте вартість автомобіля типу С на 870-890 тис. грн, або на 45%, перевищує  вартість автомобілю типу В, чому немає обґрунтованих пояснень.

У столиці та деяких регіонах виявлені випадки, коли медичні бригади використовують табурети, щоб до салону карети швидкої могли потрапити медики та пацієнти, які потребували невідкладної медичної допомоги.

Аудит також виявив факти внесення недостовірних даних до видаткових накладних та актів прийому-передачі автомобілів екстреної медичної допомоги, в частині дати постачання автомобілів, які мають ознаки службового підроблення документів. Такі фактори виявлено у низці областей, зокрема у Вінницькій (на 17 млн грн), Донецькій (на 76 млн грн), Полтавській (74 млн грн), Тернопільській (70 млн грн).

В межах перевірки аудитори Рахункової палати також виявили закупівлю манекенів-тренажерів для центрів підготовки медиків за ціною, завищеною у 3-15 разів. Зокрема, Київський міський Центр екстреної медичної допомоги здійснив закупівлю двох типів симуляційних манекенів Gaumard в 15 та 9 разів перевищуючи ціни американського виробника. Аналогічно у Вінницькій, Донецькій, Одеській та Полтавській областях з націнкою 280-530% було придбано у посередника манекени американського виробника Laerdal.

Варто також зауважити, що в держбюджеті-2020 на розвиток системи екстреної медичної допомоги в Україні було передбачено 923 млн гривень. Однак під час його перегляду торік у квітні зазначена сума повністю врізана. Отже, кошти субвенції на розвиток системи екстреної медичної допомоги виділялися і використовувалися лише у 2019 році.

Водночас відомство наголошує, що станом на липень 2020 року Міністерство охорони здоров’я України не ухвалило рішення щодо проєктної документації, обладнання, програмного забезпечення та взагалі подальшого впровадження «Системи 103». В силу цієї причини уже протягом 9 років не використовуються за призначенням матеріальні активи на 86 млн грн, які придбані коштом держбюджету для розвитку системи екстреної медичної допомоги.

Нагадаємо, у 2020 році видатки, які спрямовані на бюджетні програми Міністерства охорони здоров’я, були меншими від плану –  на 10,5 млрд грн, або 7,7%. Відтак МОЗ недоотримав для відшкодування витрат на оплату медичного обслуговування населення в результаті фактично наданих послуг – 2,7 млрд грн. На підготовку та підвищення кваліфікації медики  недоотримали 2,4 млрд грн. Витрати на закупівлю засобів індивідуального заходу, тестів, обладнання та доплати працівникам лабораторій МОЗ (фінансування з Фонду COVID-19) недоотримали – 2,1 млрд грн, а також  1 млрд грн недоотримали на закупівлю медикаментів та лікарських засобів, що було наслідком затягування процедур закупівлі.

 

Джерело

Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Головні новини тижня