Зв'язок з нами

ГРОШІ

Фінансові проблеми ядерної безпеки: обсяги резервів виявилися недостатніми

Фінансові проблеми ядерної безпеки: обсяги резервів виявилися недостатніми

Фінансові проблеми ядерної безпеки: обсяги резервів виявилися недостатніми

Для проведення робіт зі зняття з експлуатації ядерних установок необхідно сформувати фінансові резерви. Проте відповідний фінансовий резерв наповнюється в недостатніх обсягах, а закумульовані у ньому кошти, знецінюються від інфляції. Про це повідомляє Рахункова палата України.

Ми вирішили розкрити фінансові проблеми забезпечення ядерної безпеки з огляду на результати аудиту ефективності надходження та використання коштів держбюджету.

Недофінансування резерву

Резерви фінансування робіт щодо зняття з експлуатації ядерних установок наповнюється в недостатніх обсягах, йдеться в повідомленні Рахункової палати.

На початок жовтня 2020 року до відповідного резерву було перераховано дещо більше ніж  80% запланованого обсягу коштів – близько 5,1 млрд грн. Такими є результати аудиту ефективності надходження та використання коштів державного бюджету отриманих відповідно до статті 8 Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки» (включаючи надходження заборгованості минулих років за цими коштами), та дохід від розміщення цих коштів у цінні папери.

Ресурс атомних енергоблоків та безпека

Експлуатаційний ресурс 12 атомних енергоблоків вичерпаний. Відтак їх буде знято з експлуатації після завершення продовженого терміну експлуатації. Відповідні регламентні роботи потребуватимуть істотних фінансових витрат, до яких вітчизняний ядерно-промисловий комплекс, наразі неготовий.

З набуттям чинності Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» початок формування фінансового резерву для зняття з експлуатації ядерних планувався ще у далекому 1995 році. Проте через його недосконалість цього не відбулося.

Усунути проблему резервування фінансового забезпечення вдалося лише у 2004 році з ухваленням Закону України «Про впорядкування питань пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки».

Водночас ухвалений Закон не визначає параметрів, за якими встановлюється розмір відсотків від чистого доходу «НАЕК «Енергоатом», з урахуванням яких відбувається відрахування до фінансового резерву.

Також досі відсутня єдина державна цільова програма  щодо розвитку атомної енергетики України посилює наявну проблему, що в цілому негативно позначається на стані справ у галузі.

Концепція експлуатації атомних енергоблоків

Свого часу було розроблено концепцію зняття з експлуатації ядерної установки, яка затверджувалася Мінпаливенерго у 2004 та 2016 роках. Проте обсяг фінансування проєктних робіт зі зняття з експлуатації енергоблоків в цих документах була неактуальною вже на момент їх ухвалення,  оскільки розрахунки базувалася на застарілих цінах та макроекономічних показниках.

Нова концепція, яка набула чинності з 2016 року, передбачає, що зняття всіх енергоблоків у цінах 2012 року потребує майже 42,8 млрд грн (5,3 млрд дол. США), а ДП «НАЕК «Енергоатом» щорічно відраховує – 785,4 млн грн. Такий обсяг відрахування є недостатнім, але Міністерство його не переглядає.

В результаті не належного контролю з боку Міністерства «НАЕК «Енергоатом» несвоєчасно та не в повному обсязі здійснює перераховування коштів на формування фінансового резерву.

Відтак на початок жовтня 2020 року заборгованість «НАЕК «Енергоатом» сягнула понад 1,2 млрд грн. Міністерство, володіючи інформацією щодо недостатнього фінансування не вживало заходів для погашення боргу.

Результати аудиту

В результаті проведеної аудиторської перевірки, Рахунковою палатою було встановлено, що у 2018-2019 роках та за 9 місяців 2020 року центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в ядерно-промисловому комплексі (у періодах 2018-2020 років це Міненерговугілля, Мінекоенерго і Міненерго) та «НАЕК «Енергоатом» не забезпечили своєчасності надходжень коштів спецфонду Держбюджету, для формування фінансового резерву на суму понад 2,1 млрд грн.

При цьому, багаторазова реорганізація органу влади, відповідального за держполітику в ядерно-промисловому комплексі та постійна зміна його керівництва, негативно впливали на формування фінансового резерву, зазначають в Рахунковій палаті.

Міністерством та Мінфіном внаслідок не розв’язаного питання захисту коштів фінансового резерву від інфляції, як наслідок, відповідно до зробленого Рахунковою палатою розрахунку кошти фінансового резерву, у доларовому еквіваленті знецінилися вдвічі.

Також проведені розрахунки свідчать, що, якби Міністерство коштом сформованого фінрезерву, придбавало облігації внутрішньої державної позики, що передбачено законодавством, то на початок 2020 року отримало б додатковий дохід у сумі понад 563 млн грн.

Впродовж 2018-2019 років та 9 місяців 2020 року Міністерство розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України не забезпечило своєчасності та повноти надходжень коштів спецфонду Держбюджету України, отриманих від надходжень з погашення кредитів, наданих у 2007 році з Держбюджету на реалізацію інноваційних та інвестиційних проєктів у галузях економіки, як наслідок,  фінансовий резерв зменшено на 6,75 млн гривень. В Мінекономіки знали, що позичальники в силу об’єктивних причин обумовлених процедурою їх ліквідації не повернуть отримані позики. Попри це при формуванні Держбюджету-2020 все одно планувало їх повернення, викривляючи реальну картину наповнення дохідної частини державної скарбниці.

В результатах аудиту Рахункової палати також наголошується, що діяльність Кабміну щодо забезпечення контролю за коштами Фінансового резерву була неналежною.

Наглядову раду зі здійснення контролю за використанням та інвестуванням коштів фінансового резерву Урядом було створено лише у 2014 році, або через 10 років після формалізації такої вимоги у Законі України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки». Наглядовою радою за період 2018-2020 рр., проведено лише два засідання, останнє – у березні 2019 року. На неефективній роботі Наглядової ради позначилися постійні кадрові зміни в органах державної влади. Відтак з семи членів Наглядової ради на своїх посадах залишилися двоє. Наразі Кабінет Міністрів України зволікає з призначенням нових членів Наглядової ради, йдеться в повідомленні.

Джерело

Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Головні новини тижня