Доходи та витрати в 2020 році: як коронакриза змінила життя простих українців

Доходи та витрати в 2020 році: як коронакриза змінила життя простих українців

З початком карантинних заходів населення різко обмежило споживання. Цьому передували погіршення споживчих настроїв та оцінок поточного матеріального становища, про що свідчать дані опитування Info Sapiens.

Змінилися не лише настрої, а й реальне матеріальне становище простих українців. Свідченням тому може бути здатність населення забезпечувати свої життєво-необхідні потреби, зокрема, вчасно розрахуватися за тепло в оселях. З огляду на різке зростання цін енергоносіїв та падіння доходів домогосподарств, заборгованість за  житлово-комунальні послуги знову набуло різкого зростання – в листопаді населення сплатило лише 52,4% нарахованих за цей період сум. Про це повідомляє Держстат.

Ми вирішили висвітлити соціально-економічне становище населення України в контексті їх доходів та витрат в підсумку минулого 2020 року.

Доходи та витрати населення у III кварталі 2020 року

За результатами обстежень умов життя домогосподарств Держстату, особи із середніми та високими доходами скорочували витрати на товари тривалого вжитку, відпочинок і розваги.

Рисунок 1 – Зміна реального наявного доходу, р/р, %

Джерело: ДССУ.

Це позначилося зокрема на зростанні на 27% р/р банківських вкладів населення. Заощадження зберігаються переважно на поточних рахунках. Тобто, в умовах невизначеності населення не поспішає здійснювати витрати.

Середній розмір заробітної плати штатних працівників в Україні у листопаді 2020 року, у порівнянні з відповідним місяцем минулого року, зріс на 17% й становив 11 987 гривень. При цьому, існують суттєві регіональні диспропорції в оплаті праці.

Заробітну плату у розмірі вищому за середній по країні отримували лише працівники у м. Києві (17,6 тис. грн.), Донецькій (12,8 тис. грн.) та Київській (12,2 тис. грн.) областях, йдеться в повідомленні Держстату.

Серед видів економічної діяльності, найвищою заробітна плата була в авіаційному транспорті (22 тис. грн.), у фінансовій та страховій діяльності (20 тис. грн.), у сфері інформації та телекомунікацій (20 тис. грн.), повідомляє Держслужба зайнятості.

Рисунок 2 – Заробітна плата штатних працівників, тис. грн.

Джерело: Держслужба зайнятості.

Найнижчою – у тимчасовому розміщенні й організації харчування та у поштовій та кур’єрській діяльності (6-7 тис. грн.).

За видами промислової діяльності найвища заробітна плата пропонувалася у виробництві основних фармацевтичних продуктів і препаратів (21 тис. грн.), добувній промисловості (17 тис. грн.), у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (16 тис. грн.), у виробництві продуктів нафтоперероблення (16 тис. грн.), а найнижчою – у текстильному виробництві, виробництві одягу, виробів зі шкіри та інших матеріалів (8 тис. грн.). У середньому по промисловості заробітна плата становила 13 тис. грн.

Рисунок 3 – Структура доходів населення, %

Джерело: ДССУ.

Згідно з повідомленням Держстату, доходи населення у III кварталі 2020 року становили 1030,4 млрд.грн,  витрати – 1011,9 млрд.грн, приріст заощаджень – 18,5 млрд.грн. Загальне підвищення схильності до заощаджень є типовим для кризи явищем.

Рисунок 4 – Структура витрат і заощаджень населення, %

Джерело: ДССУ.

Наявний дохід у розрахунку на одну  особу  становив  19390 грн  (у  III кварталі  2019 року  –  18190 грн). Надалі зростання доходів дасть змогу зберігати поточний рівень депозитів та поступово збільшувати обсяги споживання.

Таблиця 1 – Основні показники соціального розвитку України

Джерело: НБУ.

Як можемо побачити з даних таблиці, середні зарплати зростають. Проте відмінність коронакризи від інших потрясінь полягає в збільшенні розривів між заможними та бідними, а відтак виникає запитання, як змінюється життя пересічних громадян, які продовжують отримувати незначні зарплати. Таким індикатором вже традиційно є заборгованість за послуги ЖКП, що характеризує здатність населення забезпечувати нагальні потреби.

Про оплату населенням ЖКП у листопаді 2020 року

У листопаді 2020 року населенням країни сплачено за житлово-комунальні послуги 11,6 млрд. грн (52,4% нарахованих за цей період сум).

Рисунок 5 – Оплата населенням житлово-комунальних послуг (у звітному місяці, млрд. грн)

Джерело: ДССУ.

Отже, згідно з даними Держстату, на кінець листопада 2020 року заборгованість населення за ЖКП становила 66,1 млрд. грн., зокрема, за постачання та розподіл природного газу – 27,8 млрд.грн, за постачання теплової енергії та гарячої води – 20,7 млрд.грн, за централізоване водопостачання та водовідведення – 5,7 млрд.грн, за постачання та розподіл електричної енергії – 5,6 млрд.грн, за управління багатоквартирним будинком – 5,2 млрд.грн, за надання послуг з вивезення побутових відходів – 1,1 млрд.грн.

У листопаді також з населенням було укладено 4,4 тис. договорів щодо погашення реструктуризованої заборгованості на загальну суму 32,2 млн.грн. Проте сума внесених платежів, з урахуванням довгострокових договорів, становила 21,4 млн.грн.

Джерело