Зв'язок з нами

ГРОШІ

Дія.City на старті: що обіцяють чиновники, на що сподівається і чого побоюється IT-співтовариство

Дія.City на старті: що обіцяють чиновники, на що сподівається і чого побоюється IT-співтовариство

Дія.City на старті: що обіцяють чиновники, на що сподівається і чого побоюється IT-співтовариство

Міністерство цифрової трансформації 5 квітня презентувало спеціальний правовий і податковий режим Дія.City для ІТ-сектору. Чиновники обіцяють, що завдяки Дія City податки для ІТ-шників зменшаться у 5 разів, бізнес буде захищений від обшуків, нова модель працевлаштування – гіг-контракти буде зручнішою для спеціалістів, а впровадження елементів англійського права покращить імідж України та допоможе залучати інвестиції.

У ІТ-індустрії пропозиції Мінцифри сприйняли по різному, великі компанії привітали концепцію Дія.City, а от менший бізнес та деякі ІТ-працівники мають низку застережень щодо проекту.  Про що говорили на презентації Дія City та як відреагувала ІТ-спільнота на реформування сектору – у нашому матеріалі.

Презентація Дія.City за хвилину:

Україна займає 56 місце серед 60 країн в індексі інновацій Bloomberg Innovation Index. «З таким індексом інновацій дуже важко залучати компанії з усього світу». Цифрова економіка в Україні складає лише 3% , тоді як у Фінляднії, Швеції, Нідерландах і  Данії  – 60-70%. «Єдиною можливістю, щоб зробити стрибок є створення найкращих у світі умов для громадян та бізнесу, перетворитись у сервісну державу», – каже глава Мінцифри Михайло Федоров. Для збільшення частки цифрової економіки Україні треба стимулювати розвиток ІТ-компаній, а Дія.City допоможе досягти цієї мети.

Мінцифри, хоче, щоб українські ІТ-фахівці заробляли більше, чому також сприятиме Дія.City, яка збільшить конкуренцію за кадри. Бо якщо середня заробітна плата ІТ-шників у таких країнах Європи як Словенія, Чехія, Естонія, Литва та Словаччина складає 2,1 -2,4 тисячі євро, то в Україні зараз лише 606 євро.

Україна у 2020 році посіла 64 місце у рейтингу легкості ведення бізнесу. Щоб змінити ситуацію Мінцифри запустило швидку реєстрацію ФОП і ТОВ, у квітні  з’явиться електронний підпис, буде можливість сплати податків для ФОП онлайн, запрацював портал Дія.Бізнес для безкоштовних консультацій підприємців.

Дія.City на старті: що обіцяють чиновники, на що сподівається і чого побоюється IT-співтовариство

Михайло Федоров міністр цифрової трансформації України

«Ідеологічно ми вважаємо, що чим більше в Україні буде підприємців, чим кращі умови будемо для них створювати, тим багатше буде наша країна»

Україна посідає найкращі позиції у світі з точки зору аутсорсингових послуг, і держава не повинна у це втручатись.«Українські ІТ-фахівці допомагають запускати найкращі найвідоміші стартапи у світі. І це потрібно не чіпати і робити усе, щоб це розвивалось надалі». Окрім того, держава не має вмішуватись у недооціненні напрямки, як кіберспорт, дрони, штучний інтелект, кібербезпека, Digital-маркетинг, EdTech, Інтернет речей, Блокчейн, MedTech та Big Data. «Тут не потрібно займатись розвитком цих напрямків, не треба чіпати їх руками держави. Потрібно їх стимулювати і створювати умови, щоб такі компанії у нас з’являлись…Але у жодному разі не трогати те, що працює і так добре», – наголосив Федоров.

Країни світу конкурують між собою для залучення найкращих  ІТ-фахівців та компаній і якщо Україна нічого не робитиме, то втратить кадри і ще сильніше опуститься у світових рейтингах. Спеціальні умови для ІТ є і в США (Делавер та Каліфорнія), у Білорусі (Парк високих технологій), у РФ (Сколково),Естонії, Ізраїлі, Індії та Польщі. Вони усі пропонують зручні умови оподаткування, знижують податок на виведений капітал. Загалом у світі є близько 4 тисячі спеціальних податкових режимів (не лише для ІТ).

Дія.City дозволить Україні якісно покращити ІТ-сферу. Її головні плюси на думку Мінцифри: у 5 разів нижчі податки, безпечний бізнес без зловживань та обшуків силовиків, відкриття можливостей для венчурного інвестування, елементи англійського права, STEM освіта та можливість обирати гнучку форму працевлаштування (гіг-контракти, які поєднують найкраще від фрілансу та від соціального забезпечення).

Дія.City на старті: що обіцяють чиновники, на що сподівається і чого побоюється IT-співтовариство

Михайло Федоров міністр цифрової трансформації України

«Українські айтішники — одні з найкращих у світі. Більша частина з них працюють в аутсорсингових компаніях. Я хочу, щоб українці створювали круті продуктові компанії у нашій країні. Я вірю, що завдяки Дія Сіty Україна стане найпотужнішим IT-хабом у світі»

GIG-контракти у Дія.City є гнучкою формою роботи ІТ-фахівців, які поєднують елементи фрілансу та соціальний пакет. «Гіг-контракти це не трудові відносини, до них не застосовується законодавство про працю, це гнучкість і це простоста. Укласти  такий контракт може будь-яка фізособа. Не треба створювати ФОП», – пояснює Борняков. Такі контракти гарантуватимуть захист ІТ-працівників – мінімальна оплачувана відпустка 17 днів, лікарняні та декрет мінімум 70 днів, компенсація витрат на релокацію працівника, відсутність штрафів чи можливості зменшення розміру грошової винагороди. Водночас від ФОП-моделі у Дія.City будуть відходити. «Передбачається усе-таки поступовий перехід від ФОП, але це не станеться наступного дня», – уточнив заступник глави Мінцифри.

Які податки впровадять у Дія City: ПДФО — 5% замість 18%, ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати, податок на виведений капітал — 9% замість податку на прибуток (18%) та військовий збір — 1,5%.

Дія.City на старті: що обіцяють чиновники, на що сподівається і чого побоюється IT-співтовариство

Олександр Борняков заступник міністра цифрової трансформації України з питань розвитку ІТ

«Ми дійсно зменшуємо у 5 разів діючі податки. І це без жодних прихованих платежів та подібного.. Це зроблено для того, щоб податок не був вищий, ніж зараз сплачують ФОП»

«Податкова система Дія Сіtу у 5 разів менше, ніж діюча система оподаткування в Україні. І вона одразу стає однією з найкращих у світі», – наголосив Федоров, уточнивши, що Дія. Сіtу по усім показникам перевершує аналогічні податкові режими в Індії, Білорусі, Польщі та Естонії.

*Чи справді податки Дія City будуть у 5 разів менші: і так, і ні. Якщо порівнювати із загальною системою оподаткування – то дійсно найманий ІТ-працівник сплачує у 5 разів більше, ніж гіг-контрактник у Дія City. Проте, якщо врахувати, що більшість ІТ-шників зареєстровані на ІІІ ггрупі ФОП і платять так само 5% єдиного податку і 22% ЄСВ від «мінімалки», то сума податків залишиться такою ж самою.

Дія Сіtу захистить своїх резидентів від зловживань правоохоронних органів, а процедуру обшуку буде ускладнено – спочатку до компанії мають надіслати письмовий запит, а санкцію на обшук даватиме мінімум прокурор області. «98% обшуків будуть вирішені на етапі запиту. Не може просто так прийти інспектор і перевищувати повноваження,  вилучати засоби зберігання інформації», – підкреслив Борняков.

Для притоку інвестицій у Дія Сіtу запровадять норми англійського права.

Дія.City на старті: що обіцяють чиновники, на що сподівається і чого побоюється IT-співтовариство

Олександр Борняков заступник міністра цифрової трансформації України з питань розвитку ІТ

«Компанії отримають доступ до капіталу. Це стане можливим завдяки внесенню в законопроєкт норм англійського права… Після ухвалення реформи міжнародні інвестори перестануть боятися вкладати гроші в українські розробки»

Українським інвесторам нададуть податкові пільги, а іноземні отримають інструменти зниження ризиків. Адже умови для резидентів Дія City фіксують на 15 років. Тому ІТ-сектору не слід переживати, що нова влада скасує цей податково-правовий режим.

ІТ-шників не заганятимуть силоміць у Дія City, обіцяють у Мінцифри. Просто для резидентів умови роботи будуть кращими. «Дія City — це свобода вибору. Вступ до Дія City добровільний, якщо компанію не цікавлять умови, створені у проекті, вона може працювати як і раніше. Дія City — це не «замість», це «також», – переконує заступник Мінцифри з питань розвитку ІТ Олександр Борняков.

Що ІТ-сектор думає про Дія City

Співзасновник кіберспортивної організації Natus Vincere (NAVI) Олександр Кохановський вважає, що Дія City означатиме менше ризиків для іноземних інвесторів і сам він планує залучити мінімум $ 100 млн інвестицій у свої проекти завдяки цьому режиму. Окрім того, знижена ставка податків у Дія City дозволить українському бізнесу краще конкурувати з іноземним, а захист інтелектуальної власності покращить імідж України і знову ж таки сприятиме залученню інвестицій, наголосив Кохановський на презентації Дія City.

Дія.City на старті: що обіцяють чиновники, на що сподівається і чого побоюється IT-співтовариство

Олександр Кохановський Співзасновник кіберспортивної організації Natus Vincere (NAVI)

«Наша мета – зробити Київ меккою кіберспорту в Європі. І я дуже радий, що тепер у нас є союзник, який дозволить прискорити цей процес в рази»

Засновник Nika Tech Family Максим Слободянюк упевнений, що Дія City не лише допоможе розвинути власні продуктові компанії в Україні та зміцнити IT-сектор, а і вбудувати українську ІТ-індустрію у глобальну. Для розвиненого ІТ-бізнесу важливо, щоб працювала звична система англійського права та був захист авторського права. Найбільший плюс Дія City на думку Слободянюка – гармонізація вітчизняного законодавства з міжнародним, адже інвестиційні фонди вкладаються у зрозумілі і прозорі активи.

Дія.City на старті: що обіцяють чиновники, на що сподівається і чого побоюється IT-співтовариство

Максим Слободянюк Засновник Nika Tech Family

«Десять штатних співробітників та 150 ФОПів – можливо, для когось і зрозуміла структура. Але точно не прозора»

Засновник венчурного фонду Digital Future  Олексій Вітченко переконаний, що Дія City спросить адміністрування податків, врегулює відносини із працівниками і підрядниками та дозволить бізнесу уникнути «тісного спілкування» з державними органами. Індустрія ІТ тільки виграє від впровадження спецрежиму, отримає більше робочих місць, та більш якісний ІТ завдяки  можливостям освіти. Дія.Сіті позитивно вплине і на ситуацію у країні, повідомив він ресурсу Delo.ua. «Держава, безумовно, виграє у збільшенні податкових надходжень, збільшенні купівельної спроможності населення. В ідеалі це мають бути титанічні зсуви як в економічному, правничому полі, так і в освітньому. Що не зможе позитивно не відзначитись на країні взагалі»,  зазначив Вітченко.

Дія.City на старті: що обіцяють чиновники, на що сподівається і чого побоюється IT-співтовариство

Олексій Вітченко Засновник венчурного фонду Digital Future

«Приєднання до Дія City надає, перш за все, стабільність та впевненість у нашій діяльності в Україні. «Старі правила гри» ніколи та нікому не надавали ніяких гарантій для ведення бізнесу, не говорячи вже про розвиток та стимулювання. Не кажучи про інвесторів, для яких Україна — своєрідний black box»

CEO Banza, make IT easy, розробник та інтегратор CRM&BPM в Азії та Східній Європі Вікторія Омельченко думає, що нові правила для ІТ-бізнесу лише покращать взаємодію із державою, зроблять її прозорішою.

Дія.City на старті: що обіцяють чиновники, на що сподівається і чого побоюється IT-співтовариство

Вікторія Омельченко CEO Banza, make IT easy

«Прозорість комунікації, яку забезпечує Дія City, значно збільшить шанси на ефективну розробку та впровадження новітніх технологій»

До того ж, спецрежим стимулюватиме глобальний обміні ідеями та інформацією у  ІТ: «Меж для цього обміну та меж для інвестицій не має бути у сучасному світі. Українці та підприємці з усього світу мають мати можливість швидко реалізовувати найамбітніші інноваційні та бізнес-ідеї тут», упевнена Омельченко.

СЕО Датагруп Михайло Шелемба вважає,що Дія City відкриє багато нових можливостей для його компанії та аналогічних. Дія City дозволить їм виходити на нові ринки. Також Дія City покращить конкурентоспроможність IT-компаній. Адже великі гравці в Україні відкриватимуть свої офіси, зростатиме конкуренція за кадри, що позитивно вплине на зарплати українських ІТ-фахівців.

Дія.City на старті: що обіцяють чиновники, на що сподівається і чого побоюється IT-співтовариство

Михайло Шелемба СЕО Датагруп

«Для таких структурованих компаній як Датагруп, Київстар, Воля та інших, що підтримують цю ініціативу, немає завдання оптимізувати витрати. Основна можливість, яку нам дає Дія City, — це подивитися на внутрішню IT-галузь не на як просто частину функцій компанії, а як на можливу додаткову бізнес-лінію»

Побоювання ІТ щодо Дія.City

Попри значну кількість переваг не усі ІТ-компанії дивляться з оптимізмом на запуск Дія City. Деяким ІТ-шникам не сподобалась теза з п’ятикратним зменшенням податків у презентації Дія.City. Адже зниження податків фактично стосуватиметься лише тих, хто зараз на загальній системі оподаткування, а не спрощеній – як левова частка ІТ-працівників.

«Не можу не прокоментувати відкриту маніпуляцію з калькулятором заробітної плати та податків. У ньому порівнюється найманий працівник і так званий гіг-воркер, запропонований «Дія City». Таке порівняння в нашому контексті є не зовсім доречним та інформативним», – повідомив General Manager Daxx Ігор Ткач виданню Mind.ua.

Дія.City на старті: що обіцяють чиновники, на що сподівається і чого побоюється IT-співтовариство

Відкритим залишається і питання сплати членських внесків до саморегульованої організації (СРО) для резидентів Дія City (близько 240 доларів на 1 співробітника у рік). Хоч із закону обов’язковий вступ до цієї СРО прибрали, проте ринок переживає, щоб цей момент не виплив знову під час голосування за документ або уже у ході реалізації проекту, поділився з mind.ua співзасновник Kharkiv IT Cluster, засновник Telesens Едуард Рубін.

Дія.City на старті: що обіцяють чиновники, на що сподівається і чого побоюється IT-співтовариство

Едуард Рубін співзасновник Kharkiv IT Cluster, засновник Telesens

«Наскільки податкова система буде гарною, покажуть результати проходження законопроєкту в Раді й ухвалення інших документів (про працю та зміни до Податкового кодексу). Поки законопроєкт №4303 пахне звичайним «кришуванням». Саме для цього хотіли запровадити СРО. Ми домоглися, щоби вступ до неї відбувався за бажанням. Більшість IТ-компаній і з цією умовою не згодні, тому що законом створюється громадська організація, яка отримує привілеї перед іншими асоціаціями. Пропонуємо виключити СРО з документа»

До гіг-контрактів у багатьох ІТ-спеціалістів неоднозначне ставлення. Більшість просто не розуміє, навіщо щось змінювати і відходити від ФОП-моделі, яка і так гарно працює.  Добровільність вступу у Дія. Сіті під питанням, адже уряд зробив крок до фактично ліквідації ФОП-моделі, зокрема і в ІТ, схваливши проект змін до КЗПП, де тлумачать поняття «трудові відносини» та ознаки їх наявності. Таких ознак там 7, і якщо хоч три будуть збігатись – робота по моделі ФОП стає неможливою і потрібно оформлювати офіційно трудові відносини.

Поступова ліквідація ФОП-моделі у Дія City може призвести до відтоку ІТ-фахівців з України, вважає президент з правових питань Асоціації IT Ukraine, СЕО компанії ALCOR Дмитро Овчаренко. «Зараз є хиткий баланс, коли фахівці все одно їдуть, але не у великій кількості, тобто їм все одно вигідно витрачати гроші в Україні. А якщо щось поміняється, то потік буде збільшуватися, не буде сенсу залишатися тут»,- розповів він РБК-Україна.

У Мінцифри переконують, що для компаній,які не вступлять до Дія.Сіті, нічого не зміниться, а відсутність ФОПів в ІТ покращить імідж України у світі та дозволить стимулювати швидший розвиток сектору. «Коли IТ-компанії матимуть працівників не ФОП, то інвестори стануть їх краще розуміти», – наголосив заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

Один із ключових плюсів для резидентів Дія City – захист ІТ від зловживань силовиків та безпідставних обшуків деякі гравці ринку сприйняли як погрозу ІТ-шникам, які не планують вступати до Дія.City. Окрім того, законопроект №4305, який мав урегулювати такий захист ІТ на законодавчому рівні, Рада  зняла з розгляду на початку лютого.  «Як тільки документ був зареєстрований, асоціація IT Ukraine висловила зауваження. Зокрема, про те, що законопроєкт не захищає IТ-фахівців від «маски-шоу». А головне: його норми не відповідають Конституції України, яка гарантує громадянам рівність усіх перед законом», – розповів  mind директор із політико-правових питань асоціації IT Ukraine Єфрем Лащук.

«Адже для IТ-фахівців, що працюють на компанії-резиденти «Дія City», встановлюється особливий порядок кримінального провадження, а на айтішників за межами режиму такі «псевдополіпшення» не поширюватимуться»

— Єфрем Лащук директор із політико-правових питань асоціації IT Ukraine

Автор петиції «Стоп Дія City!» Єгор Чумаков  у коментарі ZN.UA наполягає, що державі не слід втручатись в ІТ-сектор, де і так усе гарно працює. На його думку, мета Дія. City – це демонтаж моделі ФОП як основної форми роботи в індустрії. «Це просто перекриє ІТ-шникам можливість отримання грошей з-за кордону, змусить відкривати ТОВ, підвищить податкове навантаження. При всіх обіцяних пряниках ми бачимо, що мета одна – прибрати «спрощенку», підвищити податки і ввести тотальну регуляцію», – каже Чумаков.

Скандал не оминув і презентацію Дія. City. У відкритому доступі на ресурсі dc.diia.gov.ua  опинились дані, які використовували для проекту та інших ініціатив Дії.

«Недбалість і непрофесіоналізм команди, яка працює над «Дiя City», призвела до того, що на ресурсі dc.diia.gov.ua в відкриту лежав git репозиторій лендінг промоушен-сторінки, а також креденшіалзи з допуском до інших ріпів проектів на їх гітлабі…За нашими даними ця дірка існувала як мінімум з 21.03.2021 і невідомо які спецслужби яких країн могли отримати доступ до репозиторіїв на той момент», – заявила спільнота Ebanoe.it.  Мінцифри було сповіщене про вразливість ще 31 березня, а проблема була вирішена лише 2 квітня.  Портал вважає, що це свідчить про непрофесіоналізм команди Мінцифри та кураторів різних проектів «Дії», а також халатне відношення до кібербезпеки.

Взаємодія ІТ-спільноти та Мінцифри

Загалом ІТ-сектор позитивно сприймає Дія City, за умови, що реалізація проекту буде збігатись із задекларованими владою принципами. Негативні реакції здебільшого пов’язані із «сирістю» законопроектів щодо спецрежиму, неврахуванням деяких побажань ІТ-компаній та побоюваннями, що влада «закрутить гайки» для тих, хто не хоче вступати у Дія.Сіті.

Мінцифри намагається продуктивно реагувати на усі моменти, які непокоять індустрію та враховувати конструктивні пропозиції ІТ-спільноти.

Дія.City на старті: що обіцяють чиновники, на що сподівається і чого побоюється IT-співтовариство

Віталій Кармазінський керуючий директор «Luxoft Україна»

«Ми радіємо, що Мінцифра врахувала позицію IТ-галузі та суттєво доопрацювала законопроєкт про «Дія City». З більшості питань, які викликали дискусії останні півроку, ми знайшли компроміс і є великий шанс побачити дійсно прогресивну реформу»

«Наприклад, для галузі було важливим отримати тривалий перехідний період для освоєння нової концепції гіг-контрактів, залишити можливість використовувати систему ФОП й урізати роздуті повноваження регулятора в образі Мінцифри – всі ці моменти були здебільшого враховані», – пояснює керуючий директор «Luxoft Україна» Віталій Кармазінський.

Гарну взаємодію із Мінцифри відзначив в інтерв’ю Liga.net і співзасновник SoftServe Тарас Кицмей, який нагадав, що законопроект щодо Дія.City було переглянуто на прохання індустрії. «Був перший рівень представлення Дія.City у презентаціях Мінцифри, а був другий – у законопроекті, який  був поданий до Верховної Ради в жовтні 2020 року, і який був тотально недороблений і не збігався з красою цих презентацій. Індустрія зреагувала на юридичні документи, а не на красиві слайди. Але ми дуже тісно працюємо з Мінцифрою, і насправді ідеї в Дія.City закладені дуже класні. Ми зараз пройшли новий раунд перегляду законопроєкту, і він суттєво покращений. І я сподіваюся, що буде позитивний кінець»,- каже він.

Запустити Дія City Мінцифри планує  до кінця 2021 року, а остаточне ухвалення профільного законодавства очікується до середини липня.

Джерело

Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Головні новини тижня