Зв'язок з нами

ГРОШІ

Дефіцит платіжного балансу: рух капіталу та його вплив на валютний ринок

Дефіцит платіжного балансу: рух капіталу та його вплив на валютний ринок

Дефіцит платіжного балансу: рух капіталу та його вплив на валютний ринок

Стан фінансового рахунку визначався триваючим відпливом капіталу приватного сектору, переважно зумовленого загальносвітовими тенденціями.  Наприкінці минулого року Україна накопичила певний фінансовий ресурс. Тож дефіцит платіжного балансу, сформований у I кварталі 2021 року, не мав значного впливу на критерії адекватності міжнародних резервів.

Про це повідомляє Нацбанк. Завдяки інтересу нерезидентів до ОВДП за державним сектором зберігався приплив капіталу на початку 2021 року, проте він відчутно послабився наприкінці відповідного кварталу.

Ми вирішили висвітлити, як потоки капітали обумовлювали стан платіжного балансу України.

Відплив капіталу з приватного сектору

Попри високі світові ціни дефіцит торгівлі товарами в I кварталі 2021 року залишався значним на тлі швидкого відновлення імпорту. Водночас значно нижчий його рівень у порівнянні з докризовим періодом разом зі збільшенням додатного сальдо торгівлі послугами та стійкими переказами забезпечив збереження профіциту поточного рахунку.

Дефіцит платіжного балансу: рух капіталу та його вплив на валютний ринок

Рисунок 1 – Сальдо рахунку поточних операцій, 12-місячна плинна, млрд дол.

Джерело: НБУ.

На початку 2021 року фінансові умови погіршилися для країн з ринками, що розвиваються. Це прямо позначилося на потоках капіталу в Україну. Зокрема, відплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у січні-лютому 2021 року став результатом виплат кредитів прямого інвестора та від’ємних реінвестованих доходів унаслідок більших виплат дивідендів.

Крім того, банки здійснювали планові погашення єврооблігацій, що разом із виплатами за зовнішніми зобов’язаннями реального сектору на тлі практично відсутніх нових залучень сформувало відплив капіталу приватного сектору в цілому за квартал.

В НБУ зазначають, у перші місяці 2021 року приплив капіталу за державним сектором очікувано зменшився у порівнянні з кінцем 2020 року та був забезпечений виключно інвестиціями нерезидентів у державні цінні папери (рис. 2).

Дефіцит платіжного балансу: рух капіталу та його вплив на валютний ринок

Рисунок 2 – Фінансовий рахунок: чисті зовнішні зобов’язання, млрд дол.

Джерело: НБУ.

Проте, варто зазначити, що вже наприкінці I кварталу через загальносвітову тенденцію щодо послаблення інтересу інвесторів до ризикових активів та зростання військової присутності РФ вздовж кордону з Україною інвестиції нерезидентів майже припинилися.

На тлі виплат за зовнішнім боргом у березні це призвело до звуження  припливу капіталу за державним сектором у I кварталі до майже нульового значення.

Дефіцит платіжного балансу: рух капіталу та його вплив на валютний ринок

Рисунок 3 – Потоки капіталу приватного сектору

Джерело: НБУ.

Профіцит поточного рахунку лише частково перекрив відплив капіталу за фінансовим рахунком. У результаті платіжний баланс зведено з дефіцитом, що разом із виплатами кредитів перед МВФ призвело до незначного зниження валових міжнародних резервів – до 27 млрд дол. станом на кінець березня.

Водночас частка короткострокового боргу за залишковим терміном погашення у валовому зовнішньому борзі зменшилася. Крім того, здійснені наприкінці року залучення дали змогу наростити резерви до найвищого за останні вісім років рівня та впритул наблизитися до мінімально необхідного їх рівня за метрикою МВФ. Утім окремі показники зовнішньої стійкості вимагають виваженої макроекономічної політики (рис. 4).

Дефіцит платіжного балансу: рух капіталу та його вплив на валютний ринок

Рисунок 4 – Окремі показники зовнішньої стійкості

Джерело: НБУ.

В підсумку варто зазначити, завдяки надзвичайно сприятливим умовам на ринках капіталу Україна здійснила рекордні обсяги залучень. Нарощування боргових зобов’язань державним сектором призвело до збільшення співвідношення валового зовнішнього боргу до ВВП (до 81.2% на кінець 2020 року) після стійкого зниження в попередні п’ять років. Крім того, попри значні виплати обсяг короткострокового боргу за рік майже не змінився. Це зумовлено щільним графіком виплат як у 2020 році, так і 2021 році.

Попри певне поліпшення показників зовнішньої стійкості у 2020 році, обсяг виплат за зовнішніми зобов’язаннями протягом наступних років залишається значним. Для вдалого проходження цього періоду та збереження стійкості економіки до зовнішніх викликів важливим є проведення виваженої макроекономічної політики та підтримка довіри іноземних інвесторів, зазначають в НБУ.

Джерело

Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Головні новини тижня