Санкції США, спрямовані проти іранської нафти, виявилися безсилими – Тегеран щомісяця продає нафту на мільярди доларів і має дякувати за це Китаю.
Про це йдеться в матеріалі The Wall Street Journal.
Іран опинився у скрутному становищі після того, як у 2018 році президент США Дональд Трамп запровадив жорсткі санкції проти іранської нафти. Вашингтон намагався витіснити іранську нафту зі світового ринку та позбавити Тегеран найбільшого джерела доходів.
За оцінками дослідницької компанії Kpler, через те що покупці покинули ринок, іранські продажі менше ніж за рік впали більш ніж в 10 разів. Обсяги скоротилися з майже 2,8 мільйона барелів на день у травні 2018 року до приблизно 200 тисяч у серпні 2019 року.
Але Іран швидко відреагував — з допомогою Китаю. До кінця 2022 року, за даними Kpler, іранський експорт зріс до понад мільйона барелів на день. Як зазначають дослідники, найбільшу частку становили поставки до Китаю.
Пекін та Тегеран вже майже п’ять років обходять санкції США. Схема продовжує функціонувати з початку війни США з Іраном, навіть попри те блокаду Ормузької протоки.
Китай виступає обережно
Пекін систематично критикує «незаконні односторонні санкції». Він також заявляв, що робитиме все, що вважає за необхідне, аби захистити свою енергетичну безпеку.
За лаштунками Китай, однак, побоюється, що його можуть звинуватити у відкритому порушенні санкцій, і це може спровокувати гнів з боку Вашингтона. Окрім того Пекін побоюється, що його відкрита співпраця з Тегераном може зашкодити відносинам з іншими державами Перської затоки.
Проте Китайська народна респуліка зберігає зацікавленість в іранській нафті. Пекіну потрібні енергоносії, і він може придбати іранську нафту зі значною знижкою після того, як санкції США відлякали інших покупців.
«Китай є головним партнером Ірану в обході санкцій. Іран просто не зміг би вести цю війну без багаторічної підтримки, яку він отримує від Китаю», — заявив Макс Мейзліш із Фонду захисту демократій, аналітичного центру у Вашингтоні.
Про систему обходу санкцій
Як пише видання Пекін та Тегеран створили одну з найбільших у світі таємних мереж обходу санкцій. Система включає банки, нафтопереробні компанії, нафтотрейдерські фірми та танкери «тіньового флоту». Водночас Іран створював фіктивні рахунки-фактури, в яких іранська нафта маркувалась за походженням з інших країн, наприклад, з Оману чи Малайзії.
Китай, збільшивши закупівлі іранської нафти, перенаправив потоки з великих державних підприємств на приватні. В такий спосіб рятував державних гігантів від санкцій США, вважаючи, що приватні нафтопереробники менш вразливі до гніву американців.
Платежі проводять через невеликі китайські банки, які мають обмежену міжнародну активність і мало що втрачають у разі санкцій з боку США. Фіктивні компанії, створені владою Ірану у Гонконгу й інших місцях, допомагають управляти надходженнями.
Фальшиві рахунки та навмисне помилкове маркування нафти ще більше замаскували цю торгівлю.
Офіційно митні органи Китаю не повідомляли про імпорт нафти з Ірану з 2023 року, аби не загострювати відносини з Вашингтоном.
Однак компанія Kpler, яка відстежує рух танкерів, оцінює, що в 2025 році Китай купував у Ірану приблизно 1,4 мільйона барелів нафти на день. Це становило понад 80% продажів іранської нафти торік і більш ніж удвічі перевищувало приблизно 650 тисяч барелів на день, які Китай купував у Ірану в 2017 році, до початку кампанії «максимального тиску» Трампа.
