США почали впроваджувати масштабну криптореформу: 18 липня президент Дональд Трамп підписав перший у країні комплексний закон про регулювання стейблкоїнів – GENIUS Act. Документ фактично заклав фундамент нової ери на ринку цифрових активів.
Про те, як політика американського лідера впливає на ринок криптовалют, – у матеріалі Politnews.
Регулювання криптовалюти у США
17 липня Палата представників офіційно ухвалила одразу три законопроєкти щодо криптовалют:
- “Guiding and Establishing National Innovation for U.S. Stablecoins” (GENIUS Act);
- “Digital Asset Market Clarity Act of 2025” (CLARITY Act);
- “Anti-CBDC Surveillance State Act”.
GENIUS Act регулює стейблкоїни, які прив’язані до американського долара. Зокрема зобов’язує емітентів (установи або організації, які випускають в обіг фінансові інструменти):
- забезпечувати токени резервами у доларах і короткострокових держоблігаціях;
- публікувати інформацію про резерви;
- проходити аудит.
CLARITY Act спрямований на регулювання криптобірж і обіг цифрових активів, а також встановлює чітке розмежування між:
- “цифровим товаром” – децентралізований актив який не має єдиного емітента чи керівної команди, а також не гарантує прибутку інвесторам та регулюється CFTC (Комісією з торгівлі товарними ф’ючерсами).
- “цінним папером” – актив, який передбачає прибуток завдяки діяльності певної команди чи організації, а також регулюється SEC (Комісією з цінних паперів і бірж).
Anti‑CBDC Surveillance State Act передбачає:
- заборону для Федеральної резервної системи США на випуск цифрової валюти центрального банку (CBDC);
- заборону на використання CBDC у рамках монетарної політики;
- заборону на тестування та розробку CBDC;
- заборону використання CBDC як інструменту нагляду або контролю за громадянами.
Поки що Сенат не проводив голосування щодо CLARITY Act та Anti‑CBDC Surveillance State Act.
Закон GENIUS
Закон GENIUS став першим нормативним актом, який встановлює законодавчі правила для стейблкоїнів – цифрових валют, курс яких жорстко закріплений у співвідношенні 1:1 до стабільного активу, наприклад, до долара США, золота чи американських держоблігацій.
Загальна вартість стейблкоїнів, які перебувають в обігу, оцінюється приблизно у 300 млрд доларів, тоді як сумарна капіталізація всіх криптоактивів перевищує позначку у 4 трлн доларів. Такі стейблкоїни, як USDC (від компанії Circle) та USDT (від компанії Tether), попри те, що існують вже більше десяти років, досі виконували переважно обмежену функцію – були інструментом обміну між традиційними грошима та криптовалютою.
Зазвичай стейблкоїни купують за готівкові долари, щоб потім обміняти їх на криптобіржах на біткоїн, інші токени чи мемкоїни, вартість яких формується попитом та пропозицією. Водночас для інших видів фінансових операцій – ці токени майже не застосовувалися.
Закон GENIUS запроваджує юридичне визначення стейблкоїнів, регулює умови їх випуску та передбачає механізми захисту прав споживачів. Зокрема банки, кредитні спілки, а також небанківські фінансові організації отримали право офіційно випускати власні стейблкоїни.
Водночас в коментарі ВВС експертка з криптовалют із Cato Institute Дженніфер Шалп пояснила, що однією з головних загроз стейблкоїнів є їхня нестабільність. Наприклад, можливий ризик, коли заявлені резерви, які мали б забезпечувати токен, насправді не відповідатимуть обіцяному.
Попри те, що Конгрес США окремим законопроєктом заборонив створення державної криптовалюти, тим самим підтвердивши, що цифрові гроші повинні мати приватний характер, Європейський союз і Китай активно працюють над запуском цифрових версій євро та юаня.
Загроза для банків
Тим часом популярні американські банки вже заявили, що поява “цифрового долара” може становити загрозу для їхнього впливу на платіжну систему. Зокрема наголошували, що готові вжити заходів у відповідь на зміни.
У перспективі цифрові токени можуть витіснити частину банківських депозитів, оскільки люди почнуть переказувати кошти на рахунки у стейблкоїнах. Крім того, це створить передумови для ширшого застосування стейблкоїнів у міжнародних переказах і транскордонних платежах, а також відкриє шлях для того, щоб банки, платіжні сервіси й технологічні компанії почали створювати власні “монети”. Останніми тижнями кілька великих банків, зокрема JPMorgan, оголосили про плани приєднатися до випуску стейблкоїнів.
Однак американські криптокомпанії, які вже займаються їх випуском, можуть отримати найбільшу вигоду. Наприклад, протягом минулого тижня акції компанії Circle піднялися на 25%, до 235 млн доларів, а компанії Coinbase Global Inc., яка має угоду з Circle про розподіл прибутку – на 3,2%, до 410 мільйонів млн, що стало рекордом для неї.
GENIUS суперечить ідеї криптовалют
Запровадження чітких правил та посилення ролі Штатів в глобальній криптоінфраструктурі певною мірою суперечать початковій концепції криптовалют – бути поза межами державного контролю й працювати без географічних чи юридичних обмежень.
Як зауважує ВВС, з огляду на численні скандали, арешти та банкрутства останніх років, без належного регулювання повернути довіру до крипторинку стало майже неможливо.
За словами членкині редакційної ради Bloomberg Крістін Гарпер, відсутність регулювання свого часу сприяла зростанню популярності криптовалют, які дозволяли діяти безконтрольно. Втім, у результаті ця свобода мала й негативні наслідки для крипторинку через низку скандалів із привласненням великих сум чи аферизмом. Тепер же є нові правила, які мають на меті відновити довіру.
Водночас вихід криптовалюти із тіні змінює саму суть крипторинку й ставить під загрозу одну з ключових його засад – анонімність, оскільки стейблкоїни працюють на блокчейні, у зв’язку з чим кожна транзакція залишає цифровий слід, який дозволяє відстежувати подальший обіг коштів.
В ухвалених законах прописані зобов’язання емітентів щодо взаємодії з власниками стейблкоїнів, але положення про їхні права й обов’язки у сфері подальшого відстеження руху токенів залишаються досить нечіткими й не деталізованими.
Через відсутність у законі чіткої заборони на відстеження транзакцій у цьому питанні залишається неврегульованість, яка створює ризик для збереження фінансової анонімності в майбутньому.
Втім, Гарпер відзначає, що законопроєкти загалом мають не одну прогалину, оскільки ухвалювались поспіхом, без багаторічної ретельної підготовки. За її словами, адміністрація Трампа відома бажанням діяти швидко й рішуче, орієнтуючись на оперативний результат. Через це не виключено, що згодом можливо доведеться пошкодувати.
