Країни Європейського Союзу 23 липня погодили та ввели в дію 21-й пакет санкцій проти Росії через її війну проти України. Після кількох тижнів переговорів держави-члени досягли компромісу щодо найбільш спірних пунктів, хоча частину пропозицій Єврокомісії пом’якшили або відклали.
У Брюсселі назвали новий пакет одним із наймасштабніших за останні роки. За словами представників ЄС, обмеження мають посилити тиск на російську воєнну економіку та скоротити джерела фінансування війни, пише Deutsche Welle.
Найбільше змін стосується банківського сектору. ЄС заборонив операції ще з 33 російськими банками, що фактично означає їх відключення від міжнародної фінансової системи SWIFT. Крім цього, Євросоюз заморозив активи 94 російських банків. У підсумку санкції охопили близько половини всього банківського сектору Росії.
Нові обмеження також торкнулися фінансових установ у третіх країнах, які, за оцінкою Єврокомісії, допомагали обходити санкції. До списку увійшли банк у Киргизстані, а також дочірні структури “Сбербанку” і ВТБ в Індії.
Нафта, тіньовий флот і військова промисловість
Одним із ключових рішень стало продовження дії цінової стелі на російську нафту ще на рік. У Єврокомісії прогнозують, що такий крок скоротить нафтові доходи Росії приблизно на 3,5 млрд євро протягом наступних 12 місяців.
Вперше санкції поширилися на російську нафтопереробну галузь. Під обмеження потрапили три російські нафтопереробні заводи, один великий НПЗ у Білорусі, компанія, що реалізує білоруські нафтопродукти в Росії, а також п’ять нафтових трейдерів, яких у ЄС вважають причетними до обходу санкцій.
Євросоюз також посилив боротьбу з так званим “тіньовим флотом”. До санкційного списку додали ще 41 судно, вісім компаній і одну фізичну особу. Держави-члени отримали нові повноваження: тепер вони можуть не лише затримувати такі судна, а й конфісковувати їхній вантаж із подальшим продажем.
Військово-промисловий комплекс Росії також зазнав нового санкційного тиску. ЄС включив до списку ще 56 фізичних і юридичних осіб, серед яких виробники безпілотників “Гарпія”, підприємства оборонного сектору та розробники російського аналога супутникової системи Starlink. Крім цього, Євросоюз розширив експортні обмеження на товари й технології, які російська оборонна промисловість може використати у виробництві зброї.
Криптовалюти, Білорусь і нові санкційні списки
Окремим напрямом нового пакета стали криптовалюти. ЄС створив механізм, який дозволить у майбутньому запроваджувати санкції проти криптоплатформ третіх країн, якщо вони допомагатимуть Росії обходити фінансові обмеження. Уже зараз Євросоюз заборонив операції з 14 криптоплатформами, які працюють у Білорусі, Грузії, Киргизстані, ОАЕ та Панамі.
Загалом санкційний список поповнили ще 218 фізичних і юридичних осіб. До нього увійшли представники російського військово-промислового комплексу, нафтові трейдери, компанії із золотодобувної та алмазної галузей, підприємства гірничодобувної промисловості, а також особи, яких ЄС звинувачує у воєнних злочинах і поширенні російської пропаганди.
Євросоюз також синхронізував частину санкційного режиму щодо Білорусі з російськими обмеженнями. Нові правила передбачають додаткові заборони на імпорт і експорт товарів, що можуть використовуватися військовою промисловістю.
Під час переговорів країни ЄС досягли компромісу щодо перевезення російського скрапленого природного газу до третіх країн. Європейські компанії зможуть виконувати лише контракти, укладені до 24 лютого 2022 року, але не матимуть права розширювати такі перевезення. Через рік Рада ЄС перегляне це рішення.
Водночас пропозицію щодо автоматичної заборони на в’їзд до Євросоюзу всім чинним і колишнім військовослужбовцям армії РФ поки не затвердили. Єврокомісія продовжує готувати юридичну базу для цього рішення та погоджує його з нормами візового законодавства ЄС.
У Брюсселі наголошують, що новий пакет демонструє єдність Євросоюзу та готовність і надалі посилювати економічний тиск на Росію. Водночас окремі громадські організації вважають, що санкції могли бути жорсткішими, зокрема щодо перевезення російського СПГ.
