Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час візиту до Варшави може представити ініціативу, яка має знизити напругу в українсько-польських відносинах. Одним із ключових елементів пропозиції може стати включення до майбутнього Українського національного пантеону генерала армії Української Народної Республіки Марка Безручка.
Про це повідомляє польське видання WP Wiadomości.
Візит глави українського МЗС, за інформацією видання, планують після ухвалення Верховною Радою закону про створення Національного пантеону. У Варшаві очікують, що Київ запропонує кроки для пом’якшення історичних суперечностей між двома країнами.
У чому полягає пропозиція
Центральною фігурою потенційної компромісної пропозиції став Марко Безручко — генерал армії УНР, якого в Польщі вважають одним із символів українсько-польської військової співпраці.
У 1920 році Безручко разом із польськими військами брав участь у звільненні Києва, а також відіграв важливу роль в обороні польського міста Замостя від більшовицьких військ. Саме тому його постать користується великою повагою серед поляків. На честь генерала у Польщі назвали сквер у Варшаві та транспортну розв’язку у Вроцлаві.
За даними WP Wiadomości, у польських урядових колах ініціативу Сибіги сприймають як спробу деескалації тривалої історичної суперечки між Києвом і Варшавою.
Водночас ухвалений Верховною Радою закон не містить переліку осіб, яких поховають у Національному пантеоні. Документ лише визначає, що до нього мають увійти «найкращі сини і доньки українського народу».
Закон про Національний пантеон України
Законопроєкт №15360 Верховна Рада підтримала 1 липня. Документ передбачає створення Українського національного пантеону в Києві як меморіального комплексу та символу державної пам’яті про діячів, які зробили вагомий внесок в історію країни.
Рішення щодо поховання кожної конкретної особи ухвалюватиме парламент. Перед голосуванням свої висновки надаватиме спеціальна рада, до якої увійдуть представники Українського інституту національної пам’яті, історики та представники громадських організацій.
Саме відсутність конкретного списку осіб, які можуть потрапити до пантеону, стала однією з причин занепокоєння польської сторони.
Реакція Польщі на створення Національного пантеону
Попри позитивне ставлення до постаті Марка Безручка, у Польщі обережно оцінюють наміри Києва. Польські політики та дипломати побоюються, що в майбутньому до Національного пантеону можуть включити діячів, яких у Польщі пов’язують із трагічними сторінками спільної історії, зокрема Клима Савура та Романа Шухевича.
Співрозмовники видання нагадали, що українська влада вже робила примирливі жести у відносинах із Польщею, однак це не усувало історичних суперечностей між державами.
У дипломатичних колах пропозицію Андрія Сибіги та акцент на постаті Марка Безручка називають позитивним сигналом. Водночас польська сторона не вважає цей крок гарантією швидкого поліпшення двосторонніх відносин.
Створення Національного пантеону вже стало новим фактором у діалозі між Києвом і Варшавою. Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, які саме історичні постаті Україна вирішить вшанувати в межах нового меморіального проєкту.
