Україна перегляне низку положень в Конституції через майбутню євроінтеграцію, а також необхідність адаптації свого законодавства до норм Європейського союзу (ЄС).
Про це розповів голова Верховної ради Руслан Стефанчук в етері телемарафону.
За його словами, на шляху до ЄС Україна повинна буде переглянути значну частину своїх позицій, як це раніше робили й інші країни-кандидати. Це необхідно, аби врегулювати у правовому полі великий блок відносин із ЄС.
“Ідучи в Європейський Союз, ми повинні зрозуміти, що певну кількість повноважень ми будемо передавати його органам. Тому це також має бути в Конституції України”, – додав він.
Стефанчук також додав, що після повномасштабної війни Україні також потрібно буде переосмислити низку питань, пов’язаних із системою національної безпеки та оборони, роллю Збройних сил України (ЗСУ) у державі, а також гарантіями прав й свобод громадян.
Майбутні зміни до Основного Закону, як зазначив голова Верховної Ради, повинні стати предметом суспільної дискусії. Йдеться про “загальні мазки”, які, як пояснює Стефанчук, після завершення воєнного стану потрібно буде серйозно обговорити в Україні.
Вступ України до ЄС
Київ подав заявку на євроінтеграцію України до ЄС ще на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Згодом країна отримала статус кандидата.
Лише у середині червня 2026-го вдалось відкрити перший переговорний кластер – “Основи”. Останній охоплює питання верховенства права, судової системи, захисту прав і свобод, роботи демократичних інституцій та не тільки.
Загалом на шляху до членства в ЄС Україна має пройти 6 переговорних кластерів, а також наблизити своє законодавство до європейських стандартів.
У другій половині року Україна може перейти до відкриття ще 5 переговорних кластерів. Однак швидкість подальшого руху до ЄС залежатиме не лише від українських реформ, а й від того, чи буде одностайна підтримка серед усіх держав-членів блоку.
Тим часом прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр сумнівається у швидкій євроінтеграції України. На його думку, пришвидшення переговорного процесу з Києвом виглядало б несправедливим щодо держав Західних Балкан. Вони, за його словами, вже багато років очікують на відкриття переговорних кластерів.
