Європейський союз (ЄС) ухвалив новий пакет санкційний обмежень проти Російської Федерації (РФ). Під удар потрапили “тіньовий флот” країни-терориста, військово-промисловий комплекс (ВПК) й не тільки.
Про це йдеться у заяві пресслужби Європейської Ради.
Нові обмеження ЄС стосуються 7 фізичних осіб і 21 організацію, які підтримують російський ВПК. До санкційного списку потрапили виробники й постачальники безпілотників, іншого військового обладнання для армії країни-терориста, а також посередники у третіх країнах.
Окремо Євросоюз запровадив санкції проти російської нафтової інфраструктури. До цього блоку внесли 2 фізичних осіб й 24 організації, пов’язані з експортом нафти через “тіньовий флот”. Відповідні схеми дозволяють Кремлю обходити обмеження та водночас створюють екологічні ризики для морської безпеки.
Хто потрапив під санкції
До санкційного списку ЄС увійшли російські пропагандисти, посадовці та релігійні діячі. Серед них, наприклад, митрополит Російської православної церкви Тихон Шевкунов, якого називають “духівником” диктатора Володимира Путіна.
Зокрема під обмеження потрапила американсько-російська блогерка Олександра Йост, відома за проєктом Sasha meets Russia та співпрацею з пропагандистським каналом Russia Today.
Крім того, санкції запровадили проти колишнього уповноваженого з прав дитини в РФ Павла Астахова, низки Z-блогерів й ведучих російських політичних ток-шоу.
До переліку підсанкційних організацій також внесли:
- президентський фонд культурних ініціатив;
- компанію NtechLab, яка займається системами розпізнавання облич;
- Іжевський авіаційний завод;
- судноплавні структури, пов’язані з “Лукойлом” і “Газпромнєфтью”.
Крім того, в рамках щорічного перегляду Євросоюз продовжив санкції, запроваджені через незаконну анексію Криму та Севастополя. Вони залишатимуться чинними щонайменше до 23 червня 2027 року.
Санкції проти Росії
Після початку повномасштабної війни проти України Росія опинилася під санкційним тиском. Західні країни почали поступово бити по ключових джерелах доходів країни-терориста – банківському сектору, експорту енергоносіїв, військовій промисловості та доступу до іноземних технологій.
Окремим ударом стали обмеження проти російської нафти, замороження активів і спроби обмежити фінансові можливості Кремля за кордоном. Відповідна мета таких кроків – зменшити ресурси, які ворог використовує для продовження війни.
Втім, Москва намагається обходити ці обмеження. Зокрема, для транспортування нафти Росія використовує “тіньовий флот”.
Нещодавно президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн презентувала зміст 21-го пакету.
