Президент РФ Володимир Путін змушений змінити риторику щодо України через низку причин, які ставлять під сумнів перемогу Росії у війні.
Про це пише The Guardian.
Президент Путін у суботу, 9 травня заявив, що війна в Україні, можливо, «наближається до завершення».
Чому відомий своєю непоступливістю очільник Кремля зробив таку заяву, намагалися з’ясувати The Guardian. Журналісти назвали п’ять можливих причин, які могли підштовхнути Путіна до таких висловлювань.
Серед можливих мотивів – спроба заохотити Вашингтон посилити тиск на Київ у питанні виводу українських сил з неокупованою росіянами частини Донецької області.
Окрім дипломатії Путін міг керуватися іншими причинами, як от зростаючі втрати армії РФ та збільшення далекобійних спроможностей ЗСУ.
Росія втрачає перевагу на полі бою
Як вказує видання, після провального українського контрнаступу у 2023 році Росія місяць за місяцем повільно просувалася вперед. За кожен метр української землі росіяни платили надвелику ціну в плані людських витрат. Однак створювали враження, що Україна повільно, але неминуче програє.
Що це хибне враження стало зрозуміло наприкінці минулого року. Тоді з’ясувалося, що місто Куп’янськ, про захоплення якого неодноразово повідомляло російське керівництво, перебуває під контролем ЗСУ.
Після російського фіаско у Куп’янську українські сили здійснили успішну контрнаступальну операцію у Запорізькій області. Тут Україна повернула близько 100 квадратних кілометрів.
За даними Інституту вивчення війни, у квітні Росія втратила контроль над 45 квадратними милями території України. Як вказує The Guardian, це був перший випадок, коли Росія зазнала чистої втрати території з початку Курської операції ЗСУ у серпні 2024 року. У лютому та березні російські підрозділи майже не просувалися. Повільна перемога Москви вже не виглядає такою певною.
Втрати Росії можуть перевищувати поповнення
За даними України, її захисники у березні та квітні вбили або поранили приблизно 35 000 російських солдатів на місяць. Ворожі сили знищувалися переважно в результаті ударів безпілотників.
Водночас, рівень призову в Росії впав до приблизно 800 –1000 осіб на день у 2026 році (24 000–30 000 на місяць). Це випливає з даних економіста Яніса Клуге, який спирається на аналіз даних регіональних бюджетів. Також відповідає заявам колишнього президента Дмитра Медведєва, голови російської призовної комісії, який зазначив, що у першому кварталі до лав збройних сил записалося «понад 80 000 осіб».
Удари по нафтопереробці РФ загрожують доходам
Знесилена через війну та санкції економіка Російської Федерації несподівано отримала підтримку через президента США Дональда Трампа. Через американо-ізраїльський напад на Іран стрибнули догори ціни на нафту, в тому числі, на російську
Доходи російського бюджету від експорту нафти у березні порівняно з лютим зросли на 9,8 млрд доларів, сягнувши 19 млрд доларів. За даними Київської школи економіки, це найвищий місячний показник з осені 2023 року.
Однак обсяги російського нафтового експорту різко скоротилися через нещодавні удари України з використанням ракет великої дальності та безпілотників по нафтовій інфраструктурі РФ. У квітні Сили оборони України атакували 14 таких об’єктів, в тому числі – нафтові експортні термінали у Приморську та Усть-Лузі на Балтійському морі.
За даними Сергія Вакуленка з Фонду Карнегі, щоденний експорт скоротився з 5,2 млн барелів до 3,5 млн. Експерт каже, що наразі вищі ціни на нафту цілком достатні, щоб компенсувати прогнозоване падіння російського експорту. Однак ситуація може швидко змінитися, якщо Сполучені Штати та Іран досягнуть угоди про відкриття Ормузької протоки, і ціни на нафту впадуть.
Україна стає ракетною та безпілотною супердержавою
На початку повномасштабної війни Україна критично залежала від західної зброї та підготовки. Великі надії покладалися на винищувачі F-16 і американські системи Patriot. Однак згодом стало зрозуміло, що західні запаси озброєння обмежені, і Україна почала активно інвестувати у власні технології.
Це вже проявилося в ударах вглиб Росії по нафтовій інфраструктурі. Зокрема, за останні два тижні Україна тричі атакувала дронами нафтопереробний завод у Пєрмі — за понад 2300 кілометрів від лінії фронту.
Поява дешевих перехоплювачів на фронті цієї весни дала Україні нову надію. На тлі дефіциту ракет Patriot українські системи-перехоплювачі, зокрема Sting від Wild Hornets, у березні збили 33 тисячі дронів – удвічі більше, ніж місяцем раніше. Україна вже почала експортувати ці технології до Саудівської Аравії, Катару та ОАЕ — країн, які навесні зазнали атак Ірану.
Надія на Трампа
Заради досягнення проміжної мети – змусити ЗСУ піти з Донецької області – Путін хоче задіяти Дональда Трампа. Російський президент налаштований переконати американського, щоб той дотиснув Київ у питанні виходу українських сил з Донбасу.
Цю пропозицію Путін озвучував на саміті на Алясці. Трамп тоді його не підтримав. Тепер диктатор шукає нові шляхи та натякає на залучення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера .
Проте апетити Москви не зменшились. Юрій Ушаков заявив прямо: мирні переговори неможливі без виведення українських військ із усього Донбасу . Путін просто намагається змінити риторику, щоб відновити діалог із Білим домом. Поки Трамп відволікся на Іран, Кремль готує ґрунт для торгів, вважають у The Guardian.
