Уранці 21 травня неподалік престижної американської школи в Мадриді пролунали постріли. Протягом кількох годин інформація про стрілянину з’явилася у світових ЗМІ, оскільки загиблим виявився 51-річний український юрист та колишній політик Андрій Портнов.
Що відомо про загиблого та хід розслідування – читайте в матеріалі Politnews.
Вбивство Портнова: що відомо
Приблизно о 09:15 іспанські правоохоронці отримали повідомлення про стрілянину в елітному районі Мадрида – Посуело. Як писали місцеві ЗМІ, чоловік привіз своїх дітей до школи, а коли прямував назад до свого автомобіля (чорного Mercedes), у нього випустили п’ять куль.
Іспанське видання El Mundo повідомляло, що, за інформацією поліції на той день, напад стався на стоянці на вулиці Калле-де-Америка. Нападник підкрався ззаду та відкрив вогонь. Одна з куль потрапила в шию. Після того як поранений упав обличчям на землю, вбивця здійснив контрольний постріл у голову.
Згодом на місце прибули поліція, криміналісти та бригада екстреної медичної допомоги. Останні ж констатували смерть чоловіка внаслідок важких вогнепальних поранень.
Через кілька годин після події правоохоронцям вдалося встановити особу загиблого – ним виявився проросійський колишній нардеп України Андрій Портнов.
Вже після 14:00 тіло загиблого передали працівникам ритуальної служби. Над районом школи у цей час тривали пошуки нападника – у повітрі курсували безпілотники та гелікоптер.
Місцеві ЗМІ стверджували, що до нападу могли бути причетні двоє або троє осіб. За словами свідків, на яких посилалось El Mundo, нападник був у синьому спортивному костюмі та мав із собою поясну сумку. Водночас злочинець, імовірно, діяв не самостійно: його міг чекати спільник на мотоциклі.
Станом на 21 травня іспанські правоохоронці розглядали дві основні версії вбивства: можливе зведення рахунків у кримінальних колах або політичний мотив.
23 травня голова Міністерства закордонних справ (МЗС) Андрій Сибіга повідомив, що Іспанія передала Україні офіційні дані щодо вбивства Портнова. За його словами, нині тривають відповідні процедури, які потребують часу для офіційного оприлюднення з іспанського боку. Він також зазначив, що МЗС вже поінформувало всі відповідні органи про подальші дії.
Раніше видання El Paіs із посиланням на правоохоронців повідомляло, що вбивство мало характер ретельно спланованої та замовної операції. Місцеве Міністерство внутрішніх справ стверджувало, що нападник був підготовлений: під час злочину вбивця використав пістолет з глушником, а також, згідно з попередніми висновками, мав заздалегідь розроблений маршрут втечі з місця події.
Які мотиви вбивства Портнова
Позиція Портнова в уряді Віктора Януковича, його тісні зв’язки з представниками Росії, а також кар’єра створюють широкий простір для абсолютно різноманітних версій щодо можливих мотивів вбивства колишнього політика. Правоохоронці наразі не відкидають жодної з гіпотез.
До уваги також береться й міжнародний аспект, оскільки загиблий перебував під санкціями США та згадувався у низці корупційних схем.
Офіційних заяв щодо можливих підозрюваних іспанська влада наразі не робила. Водночас джерела El Paіs стверджують, що основною версією слідства залишається замовне вбивство, ймовірно з політичних або економічних причин.
Хто такий Портнов
Портнов народився 27 жовтня 1973-го в Луганську. Його кар’єра у юридичній сфері розпочалась в Державній комісії з цінних паперів, де він швидко обійняв керівні посади.
Починаючи з 1997-го, коли Портнов розпочав політичну кар’єру, його ім’я неодноразово з’являлося в контексті резонансних справ. Зокрема його звинувачували в погрозах на адресу начальниці юридичного управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Оксани Сахнацької. Також Портнова згадували у справі з убивством члена цієї комісії Олексія Ромашка та загибеллю прокурора Дніпропетровської області Володимира Шуби.
Згодом Портнов приєднався до “Блоку Юлії Тимошенко”, де в період із 2005 по 2010 роки очолював юридичний департамент виборчого штабу. У Верховній Раді він двічі отримував депутатський мандат від “БЮТ” і працював над правосуддям та реформуванням. Водночас уже тоді йому закидали участь у рейдерських схемах, а також створення “юридичної мафії” в парламентських комітетах.
Під час президентських виборів 2010-го Портнов працював у передвиборчому штабі Тимошенко. Однак вже через два місяці після виборів у його політичній кар’єрі стався цікавий поворот – новообраний президент Віктор Янукович призначив політика, який лише недавно представляв інтереси Тимошенко, заступником голови Адміністрації президента. Тоді ж він обійняв посаду керівника Головного управління з питань судової реформи та судоустрою в адміністрації Януковича.
Саме Портнов згодом відігравав значну роль у супроводі “газової справи” проти Тимошенко.
Ще одним важливим треком Портнова, за який він відповідав на високих посадах, був вплив на судову владу. Зокрема йдеться про участь у підготовці та просуванні нового Кримінального процесуального кодексу, який зрештою було ухвалено у 2012-му. Завдяки знанню лазівок у документі політик пізніше активно використовував їх в низці гучних справ.
Євромайдан і втеча Портнова з України
Під час Євромайдану Портнова вважали одним із головних ідеологів “диктаторських законів”, які були ухвалені 16 січня 2014 року з порушенням парламентського регламенту. Закони обмежували громадянські свободи, викликали резонанс у суспільстві й стали однією з причин, яка посприяла радикалізації протестів.
Особисто Портнов заперечував участь у розробці законопроєктів, втім визнавав, що ставив на них візу для подання на підпис Януковичу. Після втечі останнього Портнов також виїхав з України та оселився у Москві, пояснивши це тим, що на нього нібито було скоєно замах. В Росії він жив в елітному будинку та став співвласником комерційної нерухомості разом із людьми з оточення міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова.
В Україні проти Портнова було відкрито кілька кримінальних проваджень, зокрема щодо погроз народним депутатам, розкрадання державних коштів і причетності до окупації Кримського півострова. Крім того, Європейський Союз запровадив проти нього санкційні обмеження.
Після того, як політику вдалося через суд домогтися скасування санкцій, він переїхав до столиці Австрії – Відня. Попри еміграцію, він намагався зберегти вплив на політичні процеси в Україні. Зокрема у 2018-му отримав у власність всі 100% акцій проросійського телеканалу NewsOne, які раніше належали батькові Євгенія Мураєва.
Повернення в Україну
У 2019-му Портнов повернувся до України. Це сталось перед інавгурацією президента Володимира Зеленського. Загалом повернення політика викликало хвилю обурення.
Спроба поновити його на посаді професора кафедри конституційного права в Київського університету ім. Шевченка призвела до студентських протестів. У результаті керівництво вишу скасувало відповідне рішення. Портнов, своєю чергою, пожалівся на нібито переслідування та політичну розправу.
У 2021 році політика було включено до санкційного списку у Штатах. Міністерство фінансів США звинуватило Портнова у причетності до масштабної корупції, зокрема у впливі на судову систему України та участі в корупційних схемах, пов’язаних із хабарництвом. В рамках обмежень проти нього були заблоковані візи, а також фінансові активи.
Життя в Іспанії
Після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022-му Портнов знову виїхав з України, перетнувши кордон через Закарпаття. Була інформація, що він міг скористатися “допомогою” з боку представників влади. Втім, потім виявилося, що колишній нардеп є батьком чотирьох неповнолітніх дітей.
У грудні 2024-го на офіційному сайті Кабінету міністрів України була оприлюднена петиція з вимогою запровадити проти Портнова санкції. Вже в січні 2025 року вона зібрала необхідні 25 тисяч підписів.
У відповідь прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд не бачить юридичних підстав для запровадження санкцій. Мовляв, Міністерство економіки разом із МВС, МЗС, Міністерством юстиції, СБУ й іншими відомствами провели аналіз петиції та дійшли висновку, що вона нібито не містить фактів, які могли б бути підставою для застосування санкцій.
За словами джерел “Української правди” у судовій системі, навіть після повторного виїзду з України рівень впливу Портнова залишався практично незмінним. Питання, в яких він продовжував діяти, виходили за межі лобіювання судових рішень чи неформального впливу на законодавчі процеси. Політик добре орієнтувався в процедурі відкриття кримінального провадження, знав, які саме рішення необхідні для просування справи, і розумів, через яких прокурорів, слідчих або суддів можна досягти “необхідного” результату.
